За стіною ніч тінь день

Ми чекали на третій день. Всюди стали чути промови: "Пора дістатися картечі!" І ось на полі грізної січі. Нічна впала тінь. Приліг подрімати я біля лафета,

Ми чекали на третій день. Всюди стали чути промови: «Пора дістатися картечі!» І ось на полі грізної січі. Нічна впала тінь. Приліг подрімати я біля лафета,

Але, глянувши на сонце цього дня, подивився Ігор на світило: Серед біла-дня нічна тінь. Ополчення російські покрила.

Зійти на берег із того корабля! Хвилі на тебе йдуть муром, білий пароплав. Але твої вогні вночі. Світлять із темряви. І, навіть якщо ти придуманий мною...

Ми чекали на третій день. Всюди стали чути промови: «Пора дістатися картечі!» І ось на полі грізної січі Нічна впала тінь. Приліг подрімати я біля лафета,...

За потоком води, за стіною вогню Зароджується день, що мине без мене.... Знаю тільки: до нього я йду все швидше, І хитаються тіні нічних ліхтарів,...

Вже не виліпиш ні лева, ні голубка, Не стане мармуром, що напливає тінню. На півслові – пісня, на півзмаху – кисть Раптом зупиниш...

Сьогодні цілий день грає У дворі останній метелик І, наче біла пелюстка, На павутині завмирає, Пригрітий сонячним теплом; Сьогодні так ясно кругом,...

Ще раз про авторство балади Пушкіна «Тінь Баркова» // Антропологія культури. Вип. 3.... Минає день, за ним інший, Тиждень протікає,

Поряд з низькою лексикою у вірші використовуються слова високого стилю: «на полі грізної січі нічна впала тінь», «тріумфував», «блиснув очима».

Цитати з російської класики зі словосполученням "вогні нічного міста". Надворі було пустельно і неприємно тихо. Північ заспокоїла величезне місто.

Якими словами починається вірш Михайла Лермонтова "Бородіно"?

Біля покладіть і мене Як у нічних завірюхах... Ми з тобою тепер.... На віки. Більше не можна – Тіні сильні. Як мені забути, мені б забути

Як скороминуща тінь осінніх ранніх днів, Як хочеться стримати їхню ранню тривогу, І цей жовтий лист, що впав на дорогу, І цей чистий день, сповнений тіней...

Ось він стоїть у нас за стіною, зазирає у вікно, миготить крізь ґрати.... Доки день дихає прохолодою, і тікають тіні, піду я на гору миррову і на...

А місяці біжать... Біжуть – і день убивства за собою. Невидимо несуть. Він настав; зі страхом проводжає. Варвік нічну тінь: Тремтіть! (йому голос совісті мовить)

АБ899 (I,335.2); Я прокинувся раптово в нічній тиші, І душа злякалася ночі. Я побачив на темній... Нагорі – за стіною –Шутівський маскарад.

«На день у вагоні життя здається мені сьогодні схожим...»....110 «Дощ, затихаючи, ледве-ледве...».......................................................110...