Вже я все чекаю вірші

Нехай час мою стерло красу, І стати моя давно вже не атлета. А я все чекаю... Інакше не хочу, Щоб не чекати чогось за світанком! 4.03.2016р.

Вже ніч, та тільки не заснути, А за вікном то сніг, то дощ, А я чекаю, що ти прийдеш. З теплом у відповідь і ніжною дружбою до тебе Ірина,

А я все чекаю, надії немає, Але чекати готовий я роки, роки. Вплетуться в метушні років. І радість щастя та негаразди. Вже збирає дітлахів

Ти мовчиш. Цікаво скільки ще мовчати будеш? Вже забула мене? А може, скоро забудеш? А може згадаєш, а все ж таки? Адже було і...

а я все чекаю. * А холодно! У завірюзі на зупинці чекати тролейбус, шарфом, укутавши ніс і губи вранці. В мить згадуєш будинок, обігрівач і...

чекаю на тебе вже давно, як сонце в небі ясне, хоч у холод, і в мороз, а після вранці на покіс, проллю, побачивши я тебе, не мало гірких сліз. День...

Так хочу бути, кохана, поряд з тобою! Нашої зустрічі вже з нетерпінням чекаю, З кожним днем ​​без тебе я все більше згоряю, Наче не на землі я живу, а в пеклі

Весь день я чекаю на когось. І у вечір теж немає... А за віконцем вже темно, А я все чекаю чогось... І так пройде вся ніч. Я далі пам'ятаю невиразно. І чекати вже не може.

Я сумую, мій любий, сумую, Чекаю побачення з тобоюзараз. Щомиті я з тобою згадую, Шкода, що зустрічі нечасті в нас. Між нами все частіше розлука,

Я чекаю. Вже ніч запалює лампади. Перед лицем пресвітлим Творця Плінительний ремствування прохолоди, І водяна далечінь - без кінця. Мрія співає мені, вторячи.

Я чекаю. Ні саван, ні суворий рок І ніякий ні жах і ні шок. Мене вже не зможуть налякати!...А біль — не ворухнутися, не зітхнути!

Зрозумій, я брат тобі і друг, спочатку, а потім дружина… і не в командному голосі вся справа… Я душу на оранку і ти скажеш: «Так, вона… і я хочу, щоб біла сукня для...

А все ж таки не буде рушник. Біля ніг, ганебне, біліти! Я чекаю: зараз мене покарають. За зухвалість та за простоту. Ну що ж, бий! Нехай нокаут.

Душа кипить, а серце ниє. І чекаю на тебе, але ти йдеш. Люблю тебе я одного, Але ж ти це й не знаєш. Ти не зрозумієш напевно мене, Як важко все - таки...

НАВІЩО Я ПОГАНАЛА ВСЕ ЦЕ? НЕ БАЧУ КЛАВІШ, СЛІЗИ ПО ЩЕКАМ… Майже Вже РІК ТЕБЕ НА СВІТЛІ НЕМАЄ… А Я ВСІ ЧЕКАЮ ЛИШЕ ТВОЇХ ДЗВІНКА! Озерова Оксана.

А що, я жодного разу не міг в одне це все... У нас уже – не ляльки і не м'ячики, а, як колись мріялося давно, нас у темних парках пригощають хлопчики гойдалками,...

А минуле, все усвідомивши давно. Вже перестало свій збирати багаж. Двері за собою тихо причинивши. Воно покинуло мій спорожнілий будинок. А я...

вірші Віктора Миронова АРКАДІЯ АТЛАНТУ Em "Бійся власної сили, Атлант"!...Вже був потоп, і згинув Прометей. А я все чекаю, шукаю палаючий погляд.

А я красою своєю не затьмарюю. Від очей твоїх чудове, біле світло,... І хоч гинеш, але все-таки п'єш! Але недовге у пияцтві – забуття.

Ну все вже вистачить одкровень, Відкрив знову практику у віршах. А я все чекаю від Народу прозрінь, Коли пам'ять предків прокинеться в головах!