Вірші знову ти мені не подзвонив

Ти мені не зателефонував, а я чекала, як дурниця,... Чи ні? Знову я щаслива, що ти знову з'явився. Ти подзвонив - душа злетіла до небес.

А ти знову не подзвонив, І до мене тобі нема справи, А я дзвінка чекала всі дні, Почути твій голос хотіла. Я довго думала про нас, І вдень та вночі розмірковувала.

Гудки лише в телефонній трубці. Ти мені знову не подзвонив. Втомилася дурнею закоханою. Я чекатиму на тебе. Нема більше сил. А може, краще б і не знала,

Кохання сліпа, і я не винна, Що в серці тільки порожнеча зараз." Ти думаєш, що мені напевно боляче? Та ні. Я звикла вже давно.

Ти знову стоїш біля порога, Стурбовано мовчиш і сумуєш. Як жорстоко і як самотньо… Прошу: і ти мені не заважай. Забудь мій номер, мої губи.

Дай мені руку! Я не підведу. Крізь негаразди, будь-якою дорогою. Хоч до зірок, щаслива, дійду! …Роки гасли, знову спалахували

Ти не бійся моїх бажань, Я не триматиму тебе. Мені достатньо спогадів. І сподівання, що зустріч знову. Ольга Солецька.

ти даруєш мені серце, ти даруєш мені душу... але як не сумно, але ти мені не потрібен... кохання, плакала плакала, а ти просто закурив чергову сигарету і подзвонив...

не подзвонив хоч раз сестрі чи братові,...А назавтра знову мені грати свою роль, І сміятись знову в невпопад. Пам'ятаєш, ти казав...

Повернути мене до життя. Ти повір мені, сумую. Без твоїх ніжних слів. Година за годиною миготить. Не дзвонить телефон... Колбіна Римма.

І давно не плачуть очі. Птахи на південь відлетіли. За птахами життя пішло. Зі мною ти навіки попрощався. Восени, під дощем. Сказав, що знову закохався...

Ти ніколи не говорив мені слів кохання... Не відчував її або просто боявся знову покохати... щоб знову на твою голову не вилився цят...

Більше йому не з'їсти Він у мене ще маленький! А потім зателефонував. Крокодил І зі сльозами просив: — Мій любий, добрий, Прийшли мені калоші, І мені, і дружині,...

PS: моя перша проба пера в прозі. не хочеться спати, вірші не лягають у... Ні, ти не думай, я не розлюбила, Мені стало важко цей хрест...

Віршів я напишу тоді чимало. Хоча, хто знає, може й не треба... Ти слів не скажеш мені: "Тебе я лише люблю". Дощ пройшов і стало сиро.

Ту, що вважають невинною, Ту, за яку мені соромно, Хоча не я, а ти мені брешеш.... А потім подзвонив Крокодил І зі сльозами просив: – Мій милий, добрий,...

На жаль! Чому ти знову не прийшла. О, де ти, царівно-жаба? А мені не сказали, як викликати тебе, –. Щойно звати тебе хіба.