Вірші не вмирай моє село

Начебто розуміє, цвітуть ще сади. Долею своєю давньою, ти для людей як Рай! Живи, моє село. Живи, не вмирай.

Назва твору: Ти живи, село, і не вмирай!... І на моїй батьківщині (в середній смузі Росії) від сіл також залишаються пустирі, що заростають бур'яном...

Село тихо вмирає. І заростає бур'яном... А молодь вся їде, Залишивши милий дім. Не вмирай, моє село! Тебе люблю я усією душею!

За що тебе, мій бідний край, Порядок новий карав суворо?! Моє село, устань, не вмирай! Нехай у дворах мукають корови! Нехай на зорі півень горланить

Устами організаторів пояснимо, чому в номінації «Вірш року» на нагороду претендують 99 поетів, а не 100, як роком раніше:...

Повне зібрання віршів. Юнацькі вірші, не опубліковані за життя Сергія Єсеніна… СЕЛО. (З Тараса Шевченка). Село! У душі мій спокій.

Мій друже, не покидай м-мене-я... Анатолій КОБЗЄВ. (1945-2012)... ректором ВДУ, його вірші публікувалися в альма-.

«Лоша». «Привіт, пані серця мого». "Землякам". «Конюшинний вальс». "Наші пісні". «Не вмирай моє село». «Ні про що не шкодуй». "Але скаже жінка".

Мінськ, 1990; «Вірші та поеми». - М., 1990; «Ніроків: любовна лірика». - СПб., 1993; "Золота загадка моя". - Іркутськ, 1994; "Моє най-най".

Тематика віршів Раєвського різноманітна: як батьківщина і село,... Шорец Мишка : [вірші] /А. Раєвський //На батьківщині моєї повипали сніги.

Поезія у віршах не виражається. Вона в листку і крапельці роси,... Два з лишком століття моє місто стоїть. Він – фортеця у степу, і він найкрасивіший.

Однак у Ахматової все завжди не так, недоречно, не як у людей,... І молодість губити в селі, під замком, - Ось жереб мій, ось життя моє і радість! /…

Вірші не говорять зі мною. Лише промови слухають мої. Я душу їм свою відкрию. У них до неба піднесу благання. (Кузнєцова Майя Павлівна, СЗАТ, член РСП).

Мамо, не вмирай!. Чи сон тиранить? Чи грай вороній?... хто ж мене поховає?. Мамо, не вмирай!. Господи, Боже мій, що за напасти?

157 Моє життя («Ніби життя на страждання моє приречене...») — 183 «Ми ще багато не усвідомлюємо.... 98 «Не віршів золота піна...» — 169 «Не залякаюся загибелі.

Спи, село, спи, не вмирай. День прийде, і я прийду – відкрию І комору твою низьку, і сарай, очі, І забиті дошкою. І побачиш ти, як світ добрий,...

Груди на груди, замридхання, Поцілунком обпалюй, Задихаючись від бажання, Воскресай і вмирай. Ти сьогодні у моїй владіНі,швидше, я у твоїй.

І я, поцілувавши гравюру, Не знала сну. Цв913 (I,193); Ти, чиї сни ще непробудні, Чиї рухи ще тихі, В провулок сходи Трипрудний, Якщо любиш мої вірші.