Вірші я не змогла тебе полюбити

Не хочу я тебе згадувати. Розумію, що все це дарма. І вірші не хочу присвячувати, Але, на жаль, у минулому ми, ти і я. Минули роки. Ми були малі,

Вибач, що завдала тобі болю, І що не сказала одразу всю правду. Я просто хотіла повірити в кохання, А раптом покохала б хлопця.

Вибач, не виходить тебе любити, Любити так сильно, як його любила. Напевно, просто не змогла забути, Як із ним я радості ділила.

-Навіщо ти на мене кричиш? -Я злюсь. -Чому? -Ти Дурна ??? Включи мозок... -Я образила тебе? -Так - Чим? -Ти Мене не любиш! -А повинна? -Так, я ж тебе люблю!

Природа нас зіштовхнула. Мене змусила любити І де б, я не був Я не можу тебе забути. Я тебе досі не забула.

Я спромоглася! Я обіцяла не писати… Дотрималася слова! Мости, що між нами були… Я спалила! Не можна любити далекого... чужого... Нехай...

Адже я тебе дуже люблю. Ти багато зробив це плюс, Але вберегти не зміг почуттів, І тільки я одна змогла, Адже вірю сильно я в тебе.

Як важко все – таки любити тебе! Хотілося крикнути на весь світ, Що ти єдиний і мій коханий, Але шкода, ти ж не чуєш знову. І я тобі, мабуть...

До тебе я більше не повернуся! Час Час його не можна зупинити. Тільки час рани лікує. Але якхотілося змінити… щоб змогла і любити і бажати.

Та й вона тебе зможе полюбити. Не засуджуй мене, прошу, не треба, Я не змогла інакше вчинити. Зрозумій, що не могла бути з тобою. Забудь мене...

Я не можу тебе кохати, кидати слова — ти мій добрий! У надриві років змогла прожити, "кусаючи лікті" - на день - погожий. Я не можу тебе кохати...

Періпетії гірких доль. Я б молилася за тебе. Перед Господом щогодини. Тільки я тобі не потрібна, І молитви мої марні. Ти в мої...

Любити так сильно, як його кохала. Напевно, просто не змогла забути, Як із ним я радості ділила. Вибач за те, що ніжність не дарую, Яку я...

Я покохала вас, не сумнівайтеся… І замість «Ні» душа сказала «Так»… … Я дав тобі трохи більше, ніж просила, Нехай не на довго, хай не...

І я покохав би, звичайно, тебе, Коли не любив би іншу. Для почуттів не придатні ніякі ваги, До іншого моє серце прагне. Хоч немає в неї золотистої коси

Вибач, не про тебе я мріяла. Вибач, я обірвала всі шляхи. Вибач, ти нічого не... Напевно ти могла кохати. А я боявся раніше. Вибач!... колишнього не повернути

Покохати тебе я намагалася, але не змогла, В цьому немає твоєї провини чи моєї, Іноді доля так карає людей! Ти зустрінеш своє кохання, я не сумніваюся,

Тебе всім полюбив серцем, І відпустити тебе мені складно, Пробач, за все, що накоїв, Без тебе мені неможливо. Ніколи я не думав про те...

Але так, як я люблю тебе, не зможе покохати інша. Я тобі лише жити... Ну як же, як я могла, закохатися так необережно... Eniigmaa 07 серп. 2017.