Вірші я б забрав тебе з

Я б забрала тебе у всіх - Хоч на день, хоч навіть на хвилину... Щоб ти чув мій дзвінкий сміх. І лише я була з тобою всюди!

І, не наситившись трепетом тіл, стукотом у грудях порушуючи тишу, все прокидався б і дивився, плачучи від радості, як ти спиш. Я б до тебе, як до струмка, приник,...

Засинаєш, не згадуєш. А я тобі під синій дим. Пишу тобі вірші, знаєш. І знову зустріч... Я б забрав тебе із собою. У далекі країни. Але твої сльози

Мій сон забрала; я її був обплутаний впливом. На зоряних багаттях.... І йдуть у сусідні вулиці, аби подалі бути. Адже я теж хочу бути подалі.

І хотів би я, не хотів би я. Нікого зовсім не звинувачує. У цій безодні, вкрившись стеблами,... ректором ВДУ, його вірші публікувалися в альма-.

Я б тебе взяв і забрав, Тихо сміючись на твої «не можна», Вдихаючи запах твого волосся. І, не наситившись трепетом тіл, Стуком у грудях порушуючи тишу,

Я роздовбай із двору, тебе люблю одну. Я купив би весь світ, але по готівці мізерно. Тобі копив на подружжя, і не помітно злив. Ти на авто скрізь, я...

Знай, що я тебе люблю. Знай, як ти мені дорога. Зрозумій у цьому світі я. Не проживу й дня, не побачивши тебе. Я міг би все, що маю віддати

Востаннє тобі я посміхнуся, а може, поцілую. Зрозумій: тебе я любила. Але тільки всемарно.... Мріємо хоча б про те, Щоб короткими були розлуки,

(Іван Валєєв): Засинаєш, не згадуєш. А я тобі під синій дим. Пишу тобі вірші, ти знаєш... Я б забрав тебе із собою. У далекі країни. Але твої сльози

Заснутись, забути б з втішною думою, Що життя нам мріє, а це - сон!... Я любила тебе як сестру І ніжніше, і глибше, можливо!

Живи хоча б у сновидіннях, Але будь зі мною благаю, благаю! Поговорю з тобою скажу я, Про те, як сильно я люблю. Скажу все те, що не...

Я точно так би казав. І не кривив душею. А якби він тягнув мене,... Нехай у серці біль тобі, як ніж. По ручку увійде. Стій і дивись! І ти підеш.

Начебто я адресу забув: до віконця запотіле приникну і над річкою, яку любив, я розплачусь і човняра... Я ніж забрав - тобі вже він не потрібен.

вигадати тебе і поселити у віршах серед хвилювань щастя та жарких поцілунків зводити тебе з розуму і проклинати… Я б вижила – та не хочеться.

Я ніколи не подумав би, що ти заохочувала такого чоловіка.... Природно, коли ти скажеш «так», а на мене, я вже завтра брав би тебе до себе додому разом з...

Я не серджуся на тебе, – спокійно каже він переляканій дівчині, – я, дійсно, хотів би забрати тебе з цього життя, щоб подарувати тобі гіднішу...

А коли я зроблю крок за незримий поріг, Нехай одвічне питання – немов шрам на скроні: Якою мовою розмовляв Бог? І німіє… Квадратик, я б забрав тебе!