Вірші чому так плаче душа

Нема душевних страждань болючіше. І коли безвихідь слід, Болю душу наскрізь прорізає, Знову закутавшись у старенький плед, Тихо плаче душа, замерзаючи.

В душі так сильно я сумую І знову в спину мені контрольний, Але я вже не плачу Не кричу. Скажи, навіщо це робити? Навіщо мені плакати...

У душі сум'яття... і прахом все... пішла Я так покинута, я повністю порожня. давно,... Не до віршів, коли все у твоїй владі,

Знати їм так довго стояти. Мені не ліньки я не вперта. Просто важливі справи… Приходжу додому, а мамо. Мої гуртки прибрала. Начебто все йде...

Осторонь бабуся стояла, Рецепт, потертий гаманець... А по щоці сльозу бігла... Жорстокості німий закид. Тихенько відійшла і плаче, Адже на ліки грошей немає.

може саме з цього, так багато віршів про невзаємне, нерозділене і нерозділене кохання...

Ах, як моя душа плаче. Спливати я сльозами втомилася. Зміниться, може, доля. Або все повториться...

Оленка, привіт. Вірші настільки відповідають моєму душевному стану. І дуже подобаються! 5 серпня 2008 року...

Чим угнівили душу місцеву? Видно, карканням не припали? Ох, а якби, лійки, стали б ви. Так само вісниками весни?

Візьмемо лише те, що буде до душі, Чого весь рік нам не дужевистачало.... А знаєш... так хочеться чекати... ніжних, травневих дощів,

Читати повний текст вірша - Усміхаюся, а серце плаче. Усміхаюся, а серце плаче самотніми вечорами.... Так було, так буде · Так було, так буде

Але чому ж так прикро? І від чого нема бажання йти? А хочеться якнайшвидше тікати назад! Туди — де бу...

Але, з іншого боку, плакати на людях – це ознака слабкості, хіба ні?... щось на зразок катарсису, сльози очищають душу і полегшують серце.

Цитується: 116

Перед тобою моя душа чиста. Невже так — безсоромно та надовго. Тебе зі мною розділить наклеп? Свої мрії збиваючи в кров об каміння. Я йшов до тебе...

І ніякої втоми не знати В таких справах моя душа готова! Для жінок їй так радісно народжувати Слова кохання – нехай ця радість триває, І нехай.

Порошею білою знову замітає вірші. Мені так не вистачає безмовної туги в'янення... Тихо плаче душа крізь розлук неминучість,

Георгій Андрійович Бузикін учасник Великої Вітчизняної війни з липня 1941 року до травня 1945 року. Звільнений з військової служби 1975 року в...