Вірш не розучилася я любити

Не розучилася я любити, Даруючи всю ніжність без залишку. Чи не розучилося життя цінувати, Хоч і не все буває гладко. Не розучилася я прощати,

Чи не розучилося життя цінувати, Хоч і не все буває гладко. Не розучилася я прощати... Вступай у групу Гарні вірші та багато іншого. в...

Навчіть мене любити, Не шукати в ній каверзи, вади. Бажати разом існувати, разом жити. Або що там для щастя закоханим треба? Я хочу, щоб на...

Я давно розучилася любити, А, можливо, зовсім не вміла. Мене більше кохання не нудити. Серце до почуттів давно охололо. Я – шматок очерствілого хліба,

Вірші про кохання. Створено 11.11.2009. Зараз онлайн: 6 учасників... Не розучилася я любити, Даруючи всю ніжність без залишку... Не розучилася життя цінувати,

Кружити, ширяти і щиро любити, Трохи безшабашно поступаючи. Я розучилася вірити та творити, І навчилася говорити, не довіряючи. І почуття це не підвладне...

любити та закохуватися. Просто жінка розучилася. І, мабуть, щоб виправдатись, Кажу: не доля, не сталося. …І мріяти я давно розучилася.

Як же ти там? Як у тебе справи? А ти знаєш, здається я сумую, А ти, ти нудьгуєш... на мене? Про це, звісно, ​​не хто не знає.

Так сталося, ну що так сталося. Чому? Та не варто гадати. Цієї осені я розучилася. Вас любити та любов'ю страждати.

Я розучився любити. Вірші про кохання / Читачів: 17... І навіть коли я не бачу дороги. Зможу я дійти, доповзти, долетіти

Я розучилася мріяти... Вже не чекаю нічого... Я розучилася літати... Вже не чекаю нікого... Я розучилася писати вірші... І не ловлю ні чий погляд.

Ми розучилися любити, Ми розучилися у сідлі сидіти без боязкості. Якось надовго розведуть мости, і я не доїду, Так страшно житиме в різних кутах,

Я розучилася кохати. А без кохання, як мені жити? Світ – весь на долоні: Вулиць зимових окрошок, світла тягуча нитка. Я можу вам його подарувати.

Ви зможете сміятися і любити… Не розучилася я любити, Даруючи всю ніжність без залишку… Не розучилося життя цінувати, Хоч і не все буває гладко…

Я змогла себе переконати, Що кохання – була лише гра. Знаєш, я розучилася мріяти… Не про всіх, а лише про тебе, Бо мріючи, треба...

Ти розучилася кохати. І нехай весь світ почекає, Піде любов-метушня… На серце рана пройде, І життя раптом стане ні та! Уві сні забудеш ти,

Розучилася любити жовтень, Він забрав тебе... НАЗАВЖДИ. …Я не можу звикнути, що тебе не буде. Мені без тебе не треба нашихсолодких мрій

Чи кохала... Не знаю точно, Все було хибно і неміцно. Але вдячна я долі. За почуття минулі до тебе. Безцінним був її урок,

Я розучилася бути веселою, І на зло ворогам жартувати, Бути пропащою і красивою, Не замислюючись жити. Я розучилася вигадувати І від життя йти, Від будь-якого вогню...

ПИСЕТИ вона не розучилася АНЖЕЛІКЕ ПИСЕЛЕ Вірші І страх на час Йшов: Я розучилася... У мені загризли душу, вбили я, А мертві не плачуть, любов моя.