Вірш як розлюбити тебе не знаю

Я ж тебе так мало знаю! І ти, мабуть, погодься, Не багато про мене розкажеш… Ну, що за зла штука – життя, Як видно, серцю...

Але знаєш, я хочу сказати: ніхто не винен, що так склалося. Я буду з ним, а не з тобою.... Не маю я навіть надію, Що тебе я Даша розлюблю.

Не забути, не розлюбити Іду вночі, блискавицями розцвіченою. Тільки-но дощ із небес сльозою... Розумію знову - як же мені не вистачало тебе.

Я й сама не розумію, що я знайшла в тобі. Так, у мене є чоловік- я заю... Ми говоримо "Розлюбив(а)" коли боїмося зізнатися у своїх почуттях. Ми говоримо "Я тебе...

Знаєш, зараз найприкріше, що я втратила тебе не тільки як кохану людину, а й як хорошого друга. …Я ніколи не зможу тебе забути, розлюбити.

Розлюбити нізащо не зможу. Все, що є, за тебе віддам, Навіть життя не пошкодую. Тільки б знати, що потрібний тобі, Що в дорозі не...

Прошепочу тобі я їли чути, Що я все ще люблю тебе. Тільки я прошу, дзвонити не варто, Потрібно розлучення мені пережити, Колишніх, знаєш, адже не турбують,

Без тебе я не можу, Помиритись хочу! І з тобою у світі жити, І тебе завжди любити,... Я знаю, важко часом зі мною, Щоб я буваю, милий, неправа!

Не знаю - чи правда любив, Але, правда, що страждати змусив. Тепер не мені шкодувати – тобі: Шукатиперемог та втіх. А я в твоїй скупій...

Пишу тобі останній лист. Пишу тобі... останній лист... Останнє... прощальне послання... Я їду... дуже далеко... Тільки куди... поки що не знаю...

Розлюблю тебе мій непокірний. І помру, загину без тебе.... у кого, як ти знаєш, і дім, і друзі, рідні – цілковитий лад.

І я покохав би, звичайно, тебе, Коли не любив би іншу. Для почуттів не придатні ніякі ваги, До іншого моє серце прагне. Хоч немає в неї золотистої коси

Знаю, ти не розлюбила. Був колись серцю милий. І мене кохання п'янило. Я по життю самотній. Ти теж самотня. Забути тебе...

Тобі про це розповісти всерйоз. Що робити з цим далі – я не знаю. Мені не забути тебе, не розлюбити. О, знав би ти, як сильно я...

Цей вірш як і зазвичай, про кохання). Публікація на інших ресурсах:... І, клацнувши пальцями, тебе навіки забути Я не хочу, не знаю, не вмію!

І знаю, що я себе погублю. Люблю розмах, люблю повеселитися. І якщо пити – так горілку та коньяк. Чого б мені в тебе і не закохатися.

І не в змозі розлюбити. Але я знаю, що марно. Знову тобі зізнаюся я, Ти мені скажеш м'яко, ніжно: «Я і ти — адже ми ми друзі!» Сумно мені, люблю і знаю,

Навіщо? Сама не знаю, Але розлюбити тебе не вистачить сил: Адже кожендень мости до тебе спалюю, Молю, щоб нарешті відпустив. Ти не один... можливо,...

Чому серед багатьох хлопчаків, лише один ти сподобався мені, моє серце ревниво забилося до тебе, не знаю коли це було, коли ми познайомилися,...