Вірш я жорстока

Я справедлива та багато побачила. Любителів зіграти та покуражитися. На почуттях і від цього страждала. Жорстоко чинила я, карала.

Так, я жорстока. Дорік твій справедливий. Гострі мої поранені грані. І як хвилю об скелі б'є приплив, так твій порив (до мене) тебе ж ранить.

Нещодавно мені сказали, що я дуже жорстока. Скільки я відчинила двері своєї квартири, побачила людину якої я терпіти не можу і не хочу з ним спілкуватися,...

«Кохання чоловіка - полум'я Прометея І вимагає і, вимагаючи, дарує, Перед нею душа, хвилюючись і слабшаючи, Як червоний кущ горить і говорить. "Я вас люблю, забудьте сни!"...

Я сьогодні зрозуміла, що стала жорстокою. Якась непримиренність з'явилася. Не тому, що все має бути так, як хочу я або як на мою...

Не знаю, може це жорстоко. Але я хочу запитати вас без прекрас: Чи бувало вам ось так само самотньо. І невже серця немає у вас? Автор невідомий.

Червневе свіже літо, Улюблена з дитинства пора, Наче я підвівся до світанку, Скотину погнав з двору. Я все це виразно пам'ятаю: Роси ключовий холодок, І ранок,...

Цитата з книги Осипа Емільєвича Мандельштама «Вірші»... Я щасливий жорстокою образою, І в житті, схожому на сон, Я кожному таємно заздрю

Читати повний текст вірша - Я щасливий, таємна отрута тече в моїй крові. Я щасливий! — таємна отрута тече в моїй крові, Жорстока хвороба мені смертю...

Читати повний текст вірша - О, мій сором'язливий герой. О, мій сором'язливий герой,... я йшла перед публікою жорстокою - все на біду, все на очах,

А все-таки шкода, що я не написав ці вірші, тільки я їх трохи змінив би.... а не до жорстокої коханої, а квітаївське “я” йде ще далі,...

Цитується: 116

Коли мене вжалите жорстоко, Я не відповім тим же… Я сильніший! Але суть зрозумію з цього уроку І ви підете на згадку минулих днів… Я вас пробачу і навіть пошкодую,...

Чому деякі люди жорстоко надходять стосовно тих, хто не становить для них жодної небезпеки - часом навіть щодо власних...

І ти пішов... і більше немає тебе. А я ж з ранніх років тебе любила! І, знаєш, так часом корю саму себе. За все, що з нами не було.

Я не вдалася жодного разу. Серед лаштунків, серед тіней. Ти зник, непомітний оку. Але в цьому соромі і маренні я йшла перед публікою жорстокою -

На прощання, я напишу тобі один вірш, можливо, він тобі сподобається. Якщо чесно, цей вірш написав не я, а мій найкращий друг Сергій. Я теж хочу...

-Давай зошит, ятобі запишу. Наташа взяла у нього з рукодну з зошитів і відкрила на останній сторінці. Там був записаний вірш під немудрим...

Твоя жорстока гра, жорстока наосліп! Умови гри я прийняла, я більше не ревную! Фінал сумний я знаю! Кохання не вилікувати хвору! Твоя жорстока гра...