Вірш я щастя створювала

Сто годин щастя… Хіба цього мало? Я його, як пісок золотий, намивала, збирала любовно, невтомно, по крихті, по краплі, по істрі, по блискітці, творила...

Сто годин щастя... Хіба цього мало? Я його, як пісок золотий, намивала, збирала любовно, невтомно, по крихті, по краплі, по іскрі, по блискітці,

Щастя - що воно? Той самий птах: упустиш - і не спіймаєш. А в клітці йому нудитися теж не годиться, важко з ним, розумієш? Я його не зачиню...

Хочу нагадати найвідоміші поезії обох поетів: Сто годин щастя... Хіба цього мало? Я його, як пісок золотий, намивала,

Пафос її – у рядках першого вірша: «Сто годин щастя… Хіба це мало? Я його, як пісок золотий, намивала, збирала любовно, невтомно.

Я його, як пісок золотий, намивала, збирала любовно, невтомно, по крихті, по краплі, по іскрі, по блискітці, створювала його з туману та диму,

по блискітці, створювала його з туману та диму,... Траплялося, бувало, що з гіркого горя я щастя своє...

Її вірші, присвячені цій парі, прозвучали поетичним гімном кохання, як протест проти подій останніх днів… я своє щастя здобувала.

створювала його з туману та диму, приймала в подарунок від кожної зірки та... що згіркого горя я своє щастя добувала. Це дарма говориться,

Чудовий вірш Вероніки Тушнова.... Тушнова створила свої найкращі збірки поезій про кохання - «Сто годин щастя», «Не зрікаються кохаючи…

Щастя - що воно? Той самий птах: упустиш – і не спіймаєш. А в клітці йому нудитися теж не годиться, важко з ним, розумієш? Я його не замкну безжально...

По крихтах я своє щастя намивала.... творчим потенціалом, Юлія Друніна та Вероніка Тушнова створювали яскраві, пронизані теплом та ніжністю вірші.

Частину тиражу розікрали у друкарні — так запали в душу друкарам її вірші. Сто годин щастя… Хіба цього мало? Я його, як пісок золотий,...

Лірична тема Тушнової — це незатребуване щастя, незатребуваний... Я не беру зараз її військові вірші та госпітальні — досить...

Він дарував мені вірші, легенди. Пісні. Чи не було їм числа. Життя крутилося, як кінострічка. З ним я своє щастя знайшла. Йому було трохи за триста.

Я тебе створила з величезного щастя-гострої близькості двох несхожих людей.... Автор - Анастасія Клішина. Чудовий вірш, на відміну більшості...

Сердечно рекомендую незбиті вірші коханому чоловіку на сайті LoveFond.Ru. …Нарешті знайшла я щастя. І воно в тобі, мій любий. У теплих лагідних обіймах,

Що з гіркого горя я своє щастя добувала. Це даремно говориться, що треба щасливою народитись. Треба тільки щоб серце не соромилося над щастям трудитися,