Від дощу ти мене вкривала

У мене є друзі, коханий, У неї ти була одна. Пахне в хаті квашнею і димом,... Ти поряд · Ти - поряд, і все чудово: І дощ, і холодний вітер.

Що тільки Ти мене зрозумієш. Ти заспокоїш і повернеш... А коли дощу немає, тут або зітхаєш від холоду та вітру, або задихаєшся від пилу (і вітру,...

Прибита дощем до дорожніх берегів, – …До мене дійшло, дядьку, ніби ти хочеш продати півбудинку… – Це моя особиста справа! - Так, звичайно.

До стіни притиснувши мене різко, з великим азартом. То ніжно дивиться мені в очі, а то з докором. Потім цілує і каже мені «Ти як завжди.

Ось кришталеві краплі зісковзують із дивовижно-зелених гілочок, туманна ковдра вкриває розкішні простори. Шум дощу та ніжне перешіптування листя...

З того часу Сонце і дметься на мене та її, весь час ховаючись по той бік Землі.... Починається дощ, і ти сидиш на землі, відчуваючи прохолоду у повітрі.

Ранок видався не найкращим, каявся дощем. Проскулила бездомність у дворі чужому. …Ти обіцяв мене всюди знайти....Задимлене небо. Листопади.

Ти відвозиш мене і привозиш назад. Tu t'abrites dans les ruines que tu as incendiées!... Думаєш, суд повірить, що ти приховувала незнайомця?

Вона загородила собою мене від мужика і крикнула: Ти що, зовсім озвірів? Це діти!... Коли мокрий асфальт віддощу пахне сонцем зігрітий.

Рідкісні мости вкривали річки, загнані в труби. Зростала вологість, випаровувався піт. У місті, яке більше нагадувало сифілітика, танув асфальт.

Як ти здійснював свої повноваження, наскільки довірений тобі небезпечний... Починається дощ, і мене заганяють під дах: вода, торкаючись газу,...

Вночі пішов сильний дощ, і дідусь щільніше зачинив вікно нашого купе, щоб мене не продуло. Я все одно вже не спав, більше не хотілося.

2 - я все розумію і ти не один, я з тобою, тому, що я люблю тебе... 2 На цвинтарі, коли парасолькою від дощу (бід та нещасть) вкривала

Петю, — здивувалася мама, — ти чому мене не слухаєшся? — А я тебе, матусю, тепер зовсім ніколи не… мати захищала доньок від вітру та дощу. А жарким.

Ось які думки тинялися у мене в голові, поки я сиділа в лісі і слухала, як стукають по листі краплі дощу. Крона дерева надійно мене вкривала,...

Ха-ха-ха, - розреготався Бро. - Єгоре, ти так старанно укладав гілки, щоб зробити міцний навіс,... Її звуть Лана. Вона приховує мене від дощу.

стиснувшись і покриваючи руками свої голови. — Навіщо ти мене до бабусі-старої в гості водила? - сказав Антошка сестрі. — Вдома найкраще сидіти, я люблю вдома.