Слова сатину в п’єсі на дні

Монолог Сатіна про людину. (З п'єси Горького «На дні»). Сатин. Коли я п'яний… мені все подобається. Так… Він – молиться? Чудово! Людина може вірити і не...

Потрібно поважати людину! Не шкодувати... не принижувати його жалістю...... вулиці, люди дивляться на мене як на шахрая... і цураються і озираються... і...

Існує тільки людина, все ж решта — справа його рук і його мозку! Чоловік! Це чудово! Це звучить... гордо! Чо-ло-вік! Потрібно поважати людину! Не...

"У словах Трофімова про горду людину - полемічний відгук на монолог Сатіна в п'єсі А. М. Горького "На дні" (1902), де були слова: "Людина!"

наверное, тысячу раз... Максим Горький (Олексій Максимович Пешков) · На дні · слова.

Набридли мені, брате, усі людські слова. Дай мені п'ятак, і я повірю, що ти талант. Немає на світі людей...

Монолог Сатіна - це суперечка з протилежною йому позицією мандрівника Луки. Цей герой бачить людину не як якийсь збірний образ, а як окремі істоти,...

(Актор); Набридли мені, брате, усі людські слова... всі наші слова — набридли! Кожен із них чув я... напевно, тисячу разів... (Сатін); Виходить — зовні...

Цитати з п'єси "На дні" Горького: висловлювання, афоризми Луки, Сатіна, Бубнова,Попелу та ін... "...не в слові - справа, а - чому слово говориться?"

Читачеві ж мимоволі більше подобається гуманізм і людяність Луки, ніж полум'яні слова, сказані шулером: "Людина - це звучить гордо!" Сатин, що говорить...

Слова: "Людина... це звучить гордо!" нерідко ставали плакатними написами, майже такими ж поширеними, як "Слава КПРС!", а сам монолог Сатіна діти...

Монолог Сатіна про Людину наведено в п'єсі «На дні» (1902) письменника Максима Горького (1868 - 1936), в дії 4. У монолозі Сатіна зустрічається.

Опубл.: «Російське слово», 1902 № 349, 19 грудня. Джерело: Дорошевич В. М. Зібрання... Сатін. "На дні". 4-й акт. На дні гниють потонули...

Він і любить «незрозумілі, рідкісні слова», тому що вони асоціюються з якимось іншим життям, з тим, що колись було чи могло бути. У Сатіна сформувалися...

Сатину подобається вимовляти різні слова іноземного походження. Він навіть не намагається запам'ятати їхнє значення. При цьому він не видає їх як...

Сатину вони подобаються. Слова нагадують про веселе безтурботне минуле, молодість хлопця: трансцендентальний;; макробіотика;; фата-моргана. Сатин любив...

Правда - бог вільної людини! Цеймонолог Сатіна проголошує нове ставлення до людини. Втішна брехня названа ним релігією «рабів та господарів». Брехня...

Навіть Сатін, незважаючи на всі свої усмішки, зі співчуттям ставиться до старого, називав його "розумницею". І все-таки герої розуміють, що його слова – лише солодка брехня.