Шкода що ти не розумієш вірші

Навіщо дзвониш ти серед ночі, навіщо ламаєш телефон, навіщо його побачити хочеш, тебе не хоче бачити він, йому з іншого напевно краще, він до неї пішов, забувши тебе, а ти...

Вірш автора АллаКанукова Жаль що ти тепер не моя Мій день починається з думки про тебе... Рідко з тобою говорю Але ти і без слів розумієш.

І цього поки що не розумієш. Живеш, Начебто на все життя (і багато!) відміряна удвох дорога. Начебто змін. Не передбачається...

Я розумію може ти і любиш, Ти людина жива, так просто не забудеш.... Але шкода, адже ти не чуєш знову. І я тобі, мабуть, байдужа.

Ти скажеш: "Час лікує, все минає." А я відповім: "Ні. Навпаки. Воно лише вчить жити нас з нашим болем. Не вірити, не любити і думати наперед".

Ти Рідний Мені вже, розумієш? Я тебе не віддам нікому! Ні вітрам, що кружляють над нами, Ні місяцю, тому, що в нічному небі. Ти все життя Мою займаєш,

З чим можна розпрощатися і не шкода: Все те, що в житті не грає ролі....Та ти сама чудово розумієш, закон не скасувати як не крути.

хтось з'їсть тільки вишеньку,а хтось добереться до найзаповітнішої начинки... мені б хотілося,щоб він прочитав мої вірші...))розумію,що ви не господь бог,але раптом...

Нам ще судилося постукати в забуті двері, Шкода,що стукіт запізнілий вже нічого не змінить. Ти не віриш мені... Що ж, я чудово тебе розумію.

Сьогодні вставши ти можеш бути одним. А надвечір вже зовсім не важливо,… Шкода, що ми завтра не зустрінемося знову.

Шкода тому, що вони були б такі ж красиві, як і ти. Жаль тому, що я люблю тебе, а проза цього не покаже так, як вірш.

Ти для мене навіки мій коханий, Як шкода, що нам з тобою не по дорозі. Те кохання, що було між нами, В нашій пам'яті точно залишиться...

Вигоріло вже все, розумієш? Вихворіло. Було, горіло, згасло – і не знайдеш. Надто ти довго мовчав і в мені сумнівався, а я надто довго жила цією...

І нічиєї немає провини… розумію… пробач… просто вийшло так… І дряпає душу мені снігом жорстокий… Я намагаюся не спати — ти мерещишся мені наяву…

"Часом я думаю, що краще б тебе і не було, і тут же розумію, що краще за тебе і немає"...... Ти інші вірші почитай - ось Анну Ахматову хоча б.

"Дівчата люблять читати Марину Цвєтаєву, а я кажу - бережіться її віршів.... “Часом я думаю, що краще б тебе і не було, і тут же розумію, що краще за тебе...

Не вірю, не розумію... як "вона" стала "мною"?... Мені шкода що ти ніколи мене не любив і не полюбив мені дуже шкода що я незмогла тобісподобатися не...

Ти мені чужий, але й рідний, ти мені не потрібен, але боляче втрачати тебе, начебто розумію тебе, але це нереально, ти начебто не міраж, але й не справжній.

Жаль, що ти іноді цього не розумієш. Ти просто живи! Адже це важливо не лише тобі, а й мені. Важливим є кожен твій крок, будь-яка справа, якою ти з посмішкою...