Шепчу непотрібні слова

Гра в асоціації · Моя карта · Карта слова «шепочу» → значення... Ми шепочем усім непотрібні зізнання, Від милих рук біжимо до обманних снів,

Шептати, шепочу, шепочеш; несов. 1. перех. і без доп. Говорити, вимовляти дуже тихо, пошепки. (Малий академічний словник, МАС). Усі значення слова...

До чого непотрібні слова, Ти кажеш, що ти маєш рацію., Ми ділимо рівно навпіл, Сантиметри тепла.,... Але тільки все горить у грудях, І я шепочу тобі: Пробач.

(Андрій Державін - Сергій Костров) Все проходить - осінь за вікном, Тихо шепоче листям сухим. У метушні непотрібних слів. Втратили ми кохання,

Дзеркала непотрібні пилом запорошені, Вечорами нудними згадують минуле. Приспів: У твоїх очах, у твоїх очах не я, Чуже ім'я шепочеш ти уві сні.

Це – світ, у якому не говорять непотрібних слів, де від дощу та вітру не відвертають обличчя, де перестають боятися. …Тобі немає ще й п'яти років, ти граєш з...

Дзеркала непотрібні пилом запорошені, Вечорами нудними згадують минуле. У твоїх очах, у твоїх очах не я, Чуже ім'я шепочеш ти уві сні.

Там де річки сліз та непотрібних слів. І нам не літати у хмарах,... Шепчу тобі: "Ти тільки чекай." Ми з тобою немов із урвища берега,

(Приспів) Снігпокрив усе на біло, Метль наміла... Її Приніс вітер, як мудрець. Шепче про вічне... (1 куплет) Прокурений кабінет. До обіду вже п'яний нанівець.

Державін Андрій і гр. "Сталкер" - Сумне дівчисько Все проходить осінь за вікном Тихо шепоче листям сухим У метушні непотрібних слів Втратили ми любов Не.

Там де річки сліз та непотрібних слів. І нам не літати у хмарах,... Шепчу тобі: «Ти тільки чекай.» Ми з тобою немов із урвища берега,

Ти так ніжно шепочеш: «Я хочу тебе» Нічне місто, ми твоя історія. У ритмі нічного міста. Пульс мій нерівно б'ється. І всі непотрібні слова

Ти так ніжно шепочеш: "Я хочу тебе" Нічне місто, ми твоя історія. У ритмі нічного міста. Пульс мій нерівно б'ється. І всі непотрібні слова

На простирадлі тане, купа непотрібних баб. Я просто, залишу, все, у що я вірю тут. Зірки падають вниз шепочу твоє ім'я, про себе на льоту.

Шепчу тобі: "Ти тільки чекай." Ми з тобою наче з урвища берега. Самотні серед світової порожнечі. Не страшні нам ні дощ і снігу. Нам головне аби не...

Вони… Даремно…» Дзвінять у тиші непотрібні слова. Слова не можуть нічого виправити. Він шепоче: "Добре, що ти жива." Він шепоче: «Це не твоя...

Нехай спалить до тла пам'ятібагаття, Всі мої слова, наша непотрібна суперечка, Але твій жадібний вдих назавжди зі мною, І заплющивши очі, я шепочу: стривай, Я кричу: стривай!

Віка щось шепоче, але я не чую слів – ми надто глибоко… Знову привертаю Віку до себе, і наші губи стикаються, роблячи слова порожніми та непотрібними.

шепочу я. І Віка притискається до мене. Ми стоїмо над урвищем, цілуючись... роблячи слова порожніми і непотрібними. я в за - Мій час закінчується, - шепоче Віка. – Мені...

Щось зайве, непотрібне, що є лише зовнішньою оболонкою. ШЕЛЬФ, а, м. [англ. shelf] (геогр.). Дрібна частина моря, що утворилася із затопленої частини суші.