Серцеві вірші про себе

Красиві вірші відомих поетів та вірші від користувачів сайту про серце, про серцеві переживання та… Наш поїзд життя мчить замкненим колом.

Але ніколи не поспішай. Цінуй свій сердечний спокій. Тих, що пішли, не повертай, Добром відповідай на зло. І просто люби себе. Це найважливіше.

Може, тому й сумую? Душевна крапель, Серцевий розлад… Як боляче плакати, Коли немає сліз… Ридую про себе: Сенс життя є — і ні...

Де? У життя свій фільтр і відсіє вона з долі. Усіх тих, хто ніби не чув серцевого благання… Я вірю, що кожен несе з...

Тобі нема в чому себе дорікнути. Нехай померкнуть проблеми. І серцевий прискорений стукіт. Ігноруючи всі теореми. Увінчає торкання рук.

Цінуй свій сердечний спокій. Тих, що пішли, не повертай, Добром відповідай на зло. І просто люби себе. Це найважливіше. Чеколаєва Світлана.

Нехай же повік серцевих ран. Не вгамує спогад. Прощай, надія; спи, бажання; Бережи мене, мій талісман.

Напевно, у житті вперше. Я так палко полюбив! Моя довгоочікувана, вітаю! Ти почуттів не знайдеш гарячої. Іди і в душі моїй царюй!

Ти тільки самому собі не бреши, Черствіше нас не роблять року. Захочеться повернути назад мить, Коли ступив так сміливо за поріг. І самотній твійсерцевий крик

«Ти сам собі вигадав той міраж». І «хто любив, той хоч разок обпікся»... І, як один, твердять мої друзі, Прагнучи хоч якось біль...

Зберігаю в собі початку двох початків, Два полюси в собі з'єдную. Ходжу босий по вістря меча, Сама собі ні в чому не зраджуючи. І Пекло і Рай у мені зійшлися навіки.

А в стрибунчику серцевому. Не їсть, не спить: і ніч, і день. Мій Голос, думаю: про Вічне, Над серцем зоряна мішень.

І в тому моя віра і моє життя. І, в гуркоті часу швидкоплинного, Додам відкрито і не танучи, Що щасливий ще у цьому світі я. Від жіночого кохання та тепла серцевого...

Щоб щирою розмовою З земляками зустріти день — Не потреба була, як злодії, Під стіною ховати тінь... Мати-земля моя рідна, Сторона моя лісова, Краю,...

«Вірші Олени Кувшинникової вражають не просто майстерністю віршованої техніки з її багатством ритмічних… Це її останній сердечний дар землякам…».

Державін Г.Р. Пам'ятник («Я пам'ятник собі спорудив чудовий, вічний...») // Г.Р. Державін. Вірші. Л.: Радянський письменник, 1957. С. 233.

Цитується: 116

Ти збережеш себе, віддавшись люблячи, І довго будеш жити, зобразивши себе. 17 На жаль, мої вірші все знехтують, забудуть, Коли вони сповнені твоїх достоїнствбудуть,...

Він створював не лише ліричні вірші, а й казки, історичну прозу та твори на підтримку революціонерів — за вільнодумство поета навіть відправляли в...