Проза навіщо ти мене ображаєш

Навіщо ти мене ображаєш? І серце рвеш мені на шматки, Моєї любові не довіряєш, Такої образи не знести! Ти думаєш тобою граю?

А я дихаю лише тобою, Ти, хіба, про це не знаєш, Коханий, єдиний мій? Ніколи не забуду зустрічі, Биття серця в грудях,

Навіщо надію в серці ти народжуєш моєму? Навіщо ти брешеш, що не забудеш. Навіщо мене ти в оману вводиш. Ти ж не любиш, і не любив&

Душа згорнулася як кошеня, перечікуючи холоду, ну чому ти ображаєш, дряпаючи серце іноді... 37 (1). Мені боляче - не подам і виду! А сльози солоні, гіркі.

засмучуєш на день разів по сто. Ах, навіщо ти мене ображаєш ні за що, ні за що, ні за що? Мені ж не день...

Навіщо ти знову покохала? Вогонь кохання в душі розбудила. Невже тобі подобається страждати... Ти не зрозумієш напевно мене, Як важко все - таки любити тебе!

Вибач мені, я знаю, що без тебе я не живу, ходжу як зомбі. Навіщо то, ти сенс мого життя, ти сенс моїх сліз, У тобі весь сенс радостей і бід.

Згадую твій голос і завмираю – чому ти не поряд? Без твоїх рук, губ, запаху мені так самотньо, сумно! Твій сміх, слова, посмішка вдихають у мене життя, обійми...

Прочитайте дивовижні слова у прозі....Коханий, ти для мене найкраща людина на світі. Мені з тобою завжди затишно та тепло, ти моя надія та опора.

Ти мій, ти лише мій! Твій погляд зводить мене з розуму, твій голос змушує серце битися частіше... Ти для мене все найдорожче та найбажаніше. Без тебе мені...

Як мені пам'ять із серця вийняти? Як не гріти твоїх рук змерзлих? Що мені треба, а що не треба? Нехай знову ти цілуєш інших. І до мене не прийдеш...

Так боляче міг мені зробити тільки ти Ти серце взяв моє і стиснув рукою Ти боляче зробивши зміг потім піти А я тепер... ти ображаєш маму даремно.

Для мене ти все, без тебе я вмираю! Так, ми з тобою лаємося, так, ти мене часто ображаєш і дуже сильно, візьми хоча б ті випадки, коли ти кажеш що...

Хоч образа все ще жива. Совість мене мучить відчайдушно, Місця я собі не знаходжу, Вір мені, я виправлюсь обов'язково, Тільки ти пробач мені, прошу.

У твою хату – ти для мене відтепер під замками. Як боляче від того, що більше нема чого сказати. Та й навіщо, все сказано очима

Прощалася ти зі мною, Тягнулася до тих, хто жив завжди безтурботно... Ти пам'ятаєш розмову наш той з... Ображаєш і навіть словами, То в «серцях» - лише була зачеплена,

Чому чоловік кривдить жінку.... Ти не помічаєш те, що своїми словами ти дуже сильно ображаєш мене (налю чай, ти кричиш, бужу вранці, ти бурчить,...

Думаєш, чому пишу такі дурниці? А я просто хотіла нагадати, що люблю тебе! «Я така рада, що саме ти — мій чоловік. Іноді мені здається,...

Добре ж ти до мене ставишся, Званце, ти мене за розумну істоту не вважаєш. Чуєш, Дім, він нас залізяками вважає,… Навіщо ти Митрошку ображаєш?