Неквапом по калюжах заводила душу

І важливо ходять голуби по калюжах. І воду п'ють ковтками, не поспішаючи. Вони злітають клопітким роєм. Мене крилами ледь не зачепив.

У душі мала зависни. Я забуду смуток відлітаючи туди. Де на хмарах будемо лише ми з нею. Фарби заплутаного життя. У душі мала зависни

У проводах поспішаючи, Безумства ковток, Спалена душа... Я - ніч після дощу, Тепла пара трави, Від випаленого дня. Не знайшла стежки. Я марно впаду

Том, - засміявся хлопець, схопив мене за руку і від душі її потряс.... Відлипнувши від Густава, я неквапом попрямувала до коханого мачо,...

Мені сьогодні не ніколи лобом упертися в скло, І бажання дивне - випити з калюжі води. Що мене в це життя, не поспішаючи, за ніс узявши, залучило,...

Нас було лише семеро і більше – ні душі, Ми пробиралися плавнями, шуміли очерети....А назустріч, безумовно, не поспішаючи, Ішла красуня-душа.

і щоб душа його тепліла. Ну. а поет? - Щоб не боявся сідлати крилатого коня. 1963–2000. Обкрадене дитинство, обкрадена юність. Нікуди від них не подітися.

Ще мені подобається по калюжах. Бродити надвечір не поспішаючи. Дощ барабанить по асфальту. Скрипить у під'їзді двері злегка. А мені дорога далека.

і безгрішних побачень, Час спасіння вічної душі, Час сказати: потерпи, не поспішай.... Виходила, пісню заводила Про степового сизого орла, Про того,...

Гарного настрою не минало. На плитці заводив свою затишну пісеньку чайник, весело завивала піч, що відпочила за ніч, легко піддавалася бритві сива...

Будемо повільно ми слухати Казакові казки Яруші! Вступ (пісня, акапельно)… Якщо Тишка заграє – аж за душу бере!

(немає чергування) брехати – бреше вирішити – вирішений гасити – тушонка згустити – згущене рука – рученя полотно – полотняний лікар – лікарем душа – душею.

Душа не чує струнких голосів. Заб. 92. (Узагальнююче) У уривку з роману В. Астаф'єва «Цар-риба» знайдіть та проаналізуйте по два приклади метафоричного.

Коли ж нема сил — здаватися не поспішай. Поки кожен зітхання тебе ще колише. Поки тлінний попіл серця та душі.

На душі порожнеча, доводиться щодня вдавати, що все добре.... Він йде тротуаром не поспішаючи, обминаючи калюжі після вчорашньої зливи.

На душі порожнеча, доводиться щодня вдавати, що все добре.... Він йшов тротуаром не поспішаючи, обминаючи калюжі після вчорашньої зливи.

Нікуди не поспішати. У п'ятий. День тижня, не ховати пом'ятий. У товкучці душі. У шкаралупу, над якою старанно тужить...

Загалом я купив «Yamaha» не для перемог, а для душі.... Після тієї прогулянки Саша все частіше заводила розмови про мотоцикл.

Їдемо потихеньку, точніше сказати, пливемо не поспішаючи. По першості страшнувато, але потім калюжі довгою до 200 м перестаєш помічати і лише зазубрини на шкірці...