Не знаємо куди пливемо

і з карти стертий туди куди пливемо і я вже не пам'ятаю де мій будинок не знаю чи добра зла спокою і тільки дзвінким гоблінським запоєм

Інтерв'ю отримало провокаційну назву “Битва паркранів: куди тікати… Не знаю ні столика, ні волонтера. Чи не моє. Як хочете, а чи не моє.

"До книги увійшли в основному твори М.Ложнікова, які ще ніде не публікувалися. Це... Пливу я... Куди? І не знаю сам (Автор: Ложніков Михайло Григорович).

Як виправити їх не знаємо часом. Від себе.кудись тікаємо,... І тоді по життю на щастя ми пливемо. Ти кохання моє запізніла,

а сходіть на передачу Битва екстрасенсів, вони вам усе й розкажуть, ми прості смертні не знаємо... щоб настрій собі не псувати...

Ось я пливу, як знаю, в море рівнин, Твердью, як хлібом, бо вожатий нині. Чи не поділяє. Бачу вогні островів: Камнем покладено один – деревце дрібне, мох.

рійстві цього павільйону, куди ти приходитиш часто, чи не так?! Твоя мама написала, що сад здався вам… За які гаки не знаю –.

Як їжачок, що заблукав у тумані, Пливу в річці крізь незнайомий ліс. Не пам'ятаю я спорідненості, не знаю витоків, У туманній імлі прихований кінець шляху,

Я питаю вас – куди йде цей автобус? Мовчіть! Їдете і не знаєте куди! Живете, і не знаєте навіщо! Пливете, і поняття не маєте,куди...

Звідки їй знати, куди я пливу? Адже цього я навіть не знаю». Плили трохи більше двох днів. На радість команди та нечисленних пасажирів, весь час дув...

Я чужий у рідному колись домі, І не свій, серед друзів колишніх, Я пливу крізь час на поромі. І куди? Не знаю шляхів земних. І куди приб'є мене течія?

Чесно, не розумію, що таке моя краса? Що таке краса? Я живу і живу сама собою. Пливу, можна сказати, по течії, а куди й навіщо не знаю...

І не поспішати на зустріч, як до тебе. На вулиці весна. Мені двадцять вісім. Життя попереду.... Пливу за сонцем по дорозі. Його шукаю я край.

Ми не хочемо, не знаємо, не прислухаємося. Переповнені спільною бідою... - Куди пливемо? - На Вогненну землю! - За вогненною водою?

і не буде зламано, як не буває зломлено людину, що прагне до космосу гармонії всупереч хаосу війни. Вдячні оплески артистам балету,...

де ніхто все одно не почує хоч бей у барабан туги хоч дуй у розпачі горни... меліє річка-океан по якій пливемо ось і скидаємо потихеньку вантаж.

До книги увійшли в основному твори М.Ложнікова, які ще ніде не публікувалися. Це поеми… Пливу я… Куди? І не знаю сам — Михайло Ложніков. стор 69-114.

Але в Росії майже ніколи просто віршів не писали.... Кудипливеш, Кораблик? - У Паруса спитай. Він мною керує, дивись, у ньому скільки сил!

1992 -