Не прощу батька що кинув нас

Ти, мабуть, читаючи цей лист, думаєш, що я збираюся писати, яким жахливим батьком ти був і що тобі має бути соромно за те, що ти покинув нас. Але це не...

Ви взагалі повинні не порушувати цього питання тому, що повинні шкодувати і злих і добрих. Адже Господь дає дощ і злим і добрим, а також і сонце.

Якось одна знайома сказала мені: Ніколи і ні за що батька не пробачу. Адже він пішов від нас, потім у нього з'явилася нова сім'я, і ​​про мене він забув.

Прощаю за те, що тебе не було поряд – це зробило мене сильнішим. У дитинстві, коли в нашій школі відзначали День батька, зі мною був мій дід.

Батько пішов із сім'ї, коли мені було 11 років, а сестрі всього 5. З того часу я його зненавиділа, благо він не приїжджав і не писав, тому було...

нас із братом батько покинув коли мені було 13 років дрібному 10, зараз мені 20-дзвонить періодично, але так чисто заради інтересу ((( не допомагає нічим).

навіщо такого ось "батька" прощати?! він зрадив вас і вашу маму. він вигнав її з дому... Я в жодному разі не захищаю батька (який кинув чи його вигнали),...

Світ не стоїть на місці, все рухається тільки вперед, і від нас залежить — чи готувати...

Як пробачити батькові, за те, що він нас покинув, як забутидитячі образи, я згрішила, що перестала спілкуватися і не покликала на весілля?

І те, що батько «безвідповідально» покинув, не є 100% фактом.... вільний від образ, злості, почуття провини і той, хто вміє прощати.

Самі поміркуйте: прощати жіночу бл@дство не можна (поважаючий себе і дітей чоловік не буде й хіба...

Але мені здавалося, що ти покинув мене. Я завжди чекала на тебе. І ти з'являвся, вирішував мої проблеми та зникав. Але все було негаразд. Начебто мій світ розколовся на 2...

Ти кинув мене і забув! Як ти міг так! Я не знаю, як тебе просити за це. Це моя найбільша образа на все життя! Я не хочу жити з цією...

Помер батько, який покинув нас ще у дитинстві. Ніяк із нами не спілкувався. Аліментів.

Мама сказала їй, що ненавидить батька і не хоче прощати його. Ліза не могла з нею погодитись. Вона не могла ненавидіти тата.

Хто ріс та виріс без батька. Хто з дитинства не впізнав зовсім, Любові батьківської та тепла. Хто вночі сльози лив у подушку, Коли про тата згадував.

Не було між нами теплоти, яка зазвичай буваємо між батьком та дитиною. Відносини у нас із ним непогані — їх просто немає.

Виховувала сама і якось, коли йому було років сім, я його лаялаза розкидані речі по кімнаті, говорячи, що "твій тато ніколи нічого так не кидав",...

Тільки у нас із Костею все ще гірше, ніж було у батьків. …Мама, сама того не бажаючи, втягувала дитину у свої стосунки з батьком. У чому виявляється?