Не пам’ятаю коли я сита

Чиї це слова з п'єси М. Горького "на дні"

Цитата номер 258952 із книги «На дні» - «Анна. Не пам'ятаю – коли я сита була… Над кожним шматком хліба тремтіла… Все життя моє тремтіла…...»

Не пам'ятаю – коли я сита була… Над кожним шматком хліба тремтіла… Все життя моє тремтіла… Мучилась… як би більше іншого не з'їсти…

Анна. Не пам'ятаю – коли я сита була… Над кожним шматком хліба… Барон. Дивись, Андрюшко, як би я тебе не шпурнув до всіх біса! Татарин. Здавай ще раз!

"Не пам'ятаю — коли я сита була... Над кожним шматком хліба тремтіла... Все життя моє тремтіла... Мучилась... як би більше іншого не з'їсти.

"Не пам'ятаю - коли я сита була... Над кожним шматком хліба тремтіла... Все життя моє тремтіла... Мучилась... як би більше іншого не з'їсти... Все життя в лахмітті ходила...

Горький довгий час було підібрати точної назви п'єсі.... малюється трагізм життєвої долі Анни. "Не пам'ятаю, коли я сита була, - каже вона.

Ось, що вона говорить про себе: «Не пам'ятаю, коли я сита була... Над кожним шматком хліба тремтіла... Все життя моє тремтіла... Мучилась... як би більше інших не з'їсти...

У кількох словах малюється трагізм життєвої долі Анни. Не пам'ятаю, коли я сита була, - кажевона. - Над кожним шматком хліба тремтіла.

У кількох словах малюється трагізм життя Анни. "Не пам'ятаю, коли я сита була, - каже вона. - Над кожним шматком хліба тремтіла... Все життя моє тремтіло.

в) «Не пам'ятаю, коли я сита була… Все життя моє тремтіла… мучилася… як би більше іншого не з'їсти…» г) «В'язниця добру не навчить, і Сибір не...

Анна. Не пам'ятаю — коли я сита була... Над кожним шматком хліба тремтіла... Все життя моє тремтіла... Мучилась... як би більше іншого не з'їсти.

Я втомився від цієї драми в групі. J'en ai marre de tous tes ex-copains. Я вже не пам'ятаю, яка я насправді. Tu sais, j'en ai marre de tous ces jeux.

Ні, солодощів дитинства я зовсім не пам'ятаю. Потім мама влаштувалася посудомийкою у вагоні-ресторані, виїжджала на два тижні.

Анна. Не пам'ятаю — коли я сита була... Над кожним шматком хліба тремтіла... Все життя моє тремтіла... Мучилась... як би більше іншого не з'їсти...

Я бачу... е, ти! Кривий Зоб. Кинь, Асан! Все одно – вони нас обгорнуть... Бубнів, заводь! Анна. Не пам'ятаю – коли я сита була... Над кожним шматком хліба...

Я бачу... е, ти! Кривий Зо б. Кинь, Асан! Все одно – вони нас обгорнуть... Бубнів, заводь! Анна. Не пам'ятаю – коли я сита була.

Анна. Не пам'ятаю — коли я була сита... Над кожнимшматком хліба тремтіла... Все життя моє тремтіла... Мучилась... як би більше іншого не з'їсти.

5. «Не пам'ятаю, коли я сита була... Над кожним шматком хліба тремтіла... Все життя моє тремтіла... Мучилась... як би більше іншого не з'їсти...».