Не мною вишито вірш

І «Биков» вишито на бирці. Але я не Биков, я інший! Причому особливо прикро, що комусь осторонь так образливо обридла та моя! Віддайте мені!

До болю, стиснутого в кулаку. Малюнок вийшов невигадливий. Нема позолоти по канві. А фарби – тихі, пастельні – квітів на скошеній траві. Але мені...

Я жодного слова не сказала. 2. Тут, на лаві, вишиті в ряд, Стебла колючі переплітаючи,... "Улюблений, без вишивки мені не прожити"

Хай малювати я не вмію, Але хрест за хрестиком кладучи, Моє полотно - канва, голка як кисть, А нитки фарбою сплелися. Я вишила останній штрих.

Розставання не вишите гладдю, і кохання не втопиться в тузі,... Тільки вчора все це було зі мною... сподіваюся і правда в тузі не втопиться. Дякую.

Далеко ти зараз не зі мною... І діамантами начебто вишитий. Небосхил над твоєю головою. Прилячу до тебе вітру диханням. І притисніть до твоїх теплих губ.

Далеко ти зараз не зі мною… І діамантами начебто вишитий. Небосхил над твоєю головою. Прилячу до тебе вітру диханням. І притисніть до твоїх теплих губ...

Ти зараз не зі мною, Звук нічної порожнечі. Сльози жене річкою.... І по вузькій канві несміливо вишитий візерунком світанок. Ми малюємо обличчя, не змінюючи його...

Я вірив, я думав, і світло мені блиснуло нарешті; Створивши, назавждипоступився мене року Творець; Я проданий! Я вже не Божий! Пішов продавець,

Подвійна витримка, або Вік наш хрестиком вишитий Вибрані вірші минулого... І – шкода мені всього-то, що було,: І – всієї цієї були не шкода.

В останні роки вірші чомусь до мене приходять або великими циклами,... та його читачам вірші з нової книги «Єрусалимський зошит» (можливо, це не...

Але не вийшло. Мені у світле "завтра" оплачено квиток на касі. Але червоними нитками у пам'яті образ вишитий. Ніхто досі не затьмарив його,...

Не тобою сорочка вишита, Щоб я тобі подобався. І не ти зі мною об руку. З гостей йдеш додому, І не можна мені навіть хмарою. Плисти небом...

Один вірш народжує інший, межі між ними — не смислові розділи, а щось на зразок вимушеного… Хтось їде до мене сьогодні.

Доля моя не шовком вишита. У ній вузлик на вузлику. Як багато було в житті виждане До болю... Але мені іншої долі не треба. Скажу, не покрививши душею.

Не треба підказки. Хрускіт свіжих крохмальних манжет.... цей вірш. «Рукавички ти мені вишила...» Рукавички ти мені вишила Червоною ниткою «Хочете казку?»...

І ви дійсно щодня писали вірші? ДЕНИСІВ. Справді. ІРИНА.... Боже, ну чому ці вірші не мені? Чому мені ніхто ніколи не писав...

Арубашку ти мені гладдю і не вишила, І ромашки сонний шелест не почула, Хоч шипом від червоної троянди так жажала... Згадувати себе, прекрасна, змусила.