Не ганяй сорому втратиш милого

Варіацій тут багато: Не лай сорому - втратиш милого. Не кляни нелюбого – забере Бог милого. Не ганяй сорому - відбере Бог...

Поясніть вираз : " Не збувай осоромленого , не забере бог милого "

Дивитись що таке "Не избувай постиглого: прибере Бог милого." в інших словниках: ЛЮБОВ - НЕЛЮБОВ - Любила, а нічим не подарувала. Коли мене любиш, і мою...

"Не жени постиглого - відбере Бог милого"? (Зовсім не зрозуміла її)

Не лайки осоромленого - втратиш милого. Чи не кляни нелюбого – забере Бог милого. Не жени осоромленого – відбере Бог милого. Не бий постиглого – прибере Бог...

Тепер мужику - нехай він Іван - порадили: мовляв, що ти не одружишся, он Устіння одна залишилася, у неї дівка і в тебе дівка - сходіться.

Коли йшла робити моя бабуся (її свекруха) крикнула вслід "Не ганяй сорому, втратиш милого." А через 2,5 роки брат помер (лікарська помилка).

Не час собак годувати, коли вовк у стаді; Не час волосся білить,... Не збувай обридлого - втратиш милого; Не з честі переносять звістки; Не йде Федора...

Цитується: 550

Милого шкода, а від осоромленого гетьби біг. Не миле й вільне світло, коли милого друга немає. В опорках ходити, та з милим жити. Для милого друга і сережка з...

«Не ганяй осоромленого — втратиш милого». Десь у ці роки після смерті мами переїхав до мене мій брат, він жив з мамою і, коли вона померла,...

Не гони коня батогом, а гони вівсом. І батогом можна коня нагодувати,... Не збувай** осоромленого - втратиш милого. Дощ приб'є, сонечко підніме.

втім у когось все саме так і є, а комусь як знак старою приказкою: Не гони постилого - втратиш милого.

Годував до вуса, годуй і до бороди (тобто потерпи, не жени малого з двору, дай змужніти).... Без прогулянки день втратиш, не повернеш, а робота завжди перед.

Не знаєш, де знайдеш, де загубиш. Не знаючи броду, не лізь у воду.... Хлібом не годуй, тільки з печі не ганяй. Хліб-сіль є, та не про вашу честь.

Разом нудно, а по-різному нудно; Насильно милий не будеш; Милого шкода, а від осоромленого геть би біг; Боятися себе змусиш, а кохати не.

Не гони коня батогом, а гони вівсом. Не ганяй під гору, то виїдеш і на гору.... Не збувай осоромленого - втратиш милого. Не зазнаєш, поки не покуштуєш.

Але це не було відмовою від високої теми у ліриці. Досить згадати вірш Карамзіна «К. Милості», що гідно продовжує громадянську одичну.

Щастя без розуму - діркова сума (щознайдеш, і то втратиш). Щастя божеволіє.... Не збувай осоромленого, прибере бог милого.