Не чекай не наздоганяй а знай

Наздоганяй, а не чекай, Коли щастя прийде саме.... Від кохання не тікай. Кохання - щастя твоє! Пізно буде так і знай; Недовірливість - знищуй!

А якщо погас на душі вогник, То як ти в собі все це не тримай, Все розповісти настане злощасний термін. Не наздоганяй поїзди. Чекай...

Наздоганяй - мчить караван знову в нікуди. І мерзнуть коти, старий мотив,... Я покараю, не чекай, ще встигнеш взяти мене, Мене побачити в ньому, стягнути і зняти його.

Мені не відвести. Від тебе часом погляду. Знай, але я зможу. Все ж таки відпущу. Буде після нагороди. Ти з нею крокуєш по небу, знову немає цигарок,

Скупо гребує зимовий сад. Це так, а мить прекрасна - Ні в радості кордонів. І урочисто безпристрасний. Зліт стривожених вій. У складках похмурої вуалі

«Не терзайся, не зволікай, не чекай, як інші позивачі...».... шала саме цього ідіота, вона не прислухалася ні до кого. А тут… Почала ходити до церкви,...

Няню чекай на свою. Засинай, малютко,. Баюшки-баю! А то інша. Нянюшка прийде. Сяде, молода. Пісні заспіває: «Подивися, рідне,. На красу мою,.

А не знаєш – не тлумач. Ось під першою бомбуванням. Полежиш з полювання в лежання,... Знай уперед, що толку мало. Від рідного кута, Що війна і тут ступала,

Хоч би мурикнув, що, мовляв, чекай на гостей! Ах, отже, відьма? Гірко і прикро, А,може, він не схвалив мій вибір? Адже ти в коханні півночі клявся Так, гаразд,...

потворними руками обличчя, і забубнив крізь щілини: «У полку тепер моя сила, ти так і знай: що захочеш, те й зробимо. Все буде! Вдома в тебе немає?

Кеп потрапив у якийсь комітет, А боцман служить вишибалою. Нас уже не тішить роса,... То зліт, то посадка, то сніг, то дощі, Сирий намет, і пошти не чекай.

Я розіб'ю твою машину, знай, якщо захочеш мені сказати: "Прощай". Ну, давай, наздоганяй. А… Не грай ти зі мною, я втрачаю над собою контроль.

в колективі Леха не був, а те, що тримався сам по собі, одинаком, усіх влаштовувало.... Ні з того, ні з цього надумала не знай що, взяла.

А почнеться війна, вас не буде на світі сильнішим. Чи не відступите ви, і не буде іншої оборони....Хлопці грали, наздоганяючи один одного, бігаючи по трибуні.

А той: а на кого залишимо країну? Якщо що – країна виховає. Та ми довго не затримаємось, місяця через три додому чекай.

Чо мелеш щось сидиш? О д о ж д а. Від американцівто не чекай, нікого в спокої не залишать. Адже у них душі немає. Щоправда. Танька газету привозила. Там ба.

а ти кажеш — не знаю Ведмедика… Знаєш ось. Ти чого ж такий сердитий. Семенович?. — Ось що, ти мені зуби не замовляй, а йди!