Канючить не канюч

Корінь: -канюч-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ть [Тихонов, 1996].... скаржитися на щось; нити ◇ Гулька за столом канючить — не хоче їсти,...

КАНЮЧИТИ, -чу, -чиш; несов. Простий. Плакатися, скаржитися на що-л.; нити. [Княгиня] зітхала, скаржилася на свою бідність, канючила.

канючить — канючить, канючу, канючим, канючить, канючить, канючить, канючать, канюча, канючила, канючила, канючила, канючила, канюч, канюч, канюч, канюч,...

Справа в тому, що слово канюк, від якого вироблено дієслово канючити, не входить до загальної норми літературного слововживання. Воно здається або соціальним,...

канючить канючит канючим канючить канючат канючил канючила канючило канючили канюча канючте канюч канючу канючиш канючий канючого канючого...

Значення слова КАНЮЧИТИ в Тлумачному словнику російської Ушакова... ви'канючат, ви'канюча, ви'канючил, ви'канючила, ви'канючило, ви'канючилі, ви'канючі, ви'канюч,...

Теперішній час, Минулий час, Майбутній час. Я. канючу · канючил · канючила · канючило. Ти. канючиш. канючил · канючила.

Визначення слова канюч у Online Dictionary. Значення канюч вимова канюч переклад канюч синоніми канюч антоніми канюч. канючити.

Правильне наголос у слові канючить на сайті Текстологія.ру.... Канючить, корінь - канюч;суфікс - та; суфікс - ть;... морфемний словник.

Список синонімів до слова «не канюч»

Морфологічний розбір слова «канючити»

І ти канючив би, якби надію мати таку табакерку мав би. Наказовий. Чи не канюч у мене цей пояс, все одно не дам.

Частини слова «канючити»: канюч/і/ть. Частина мови: дієслово. Склад слова: канюч — корінь, і, ть — суфікси, немає закінчення, канючи — основа слова...

Приклади вживання слова канючить у літературі. Він летів за Еріком і канючив, що нітрохи не гірший за нього, що все життя працював і багато зробив,...

Повний фонетичний аналіз слова канюч; вказується наголос, проголошення,... Перед голосним звуком не відбувається заміни приголосного за дзвінкістю/глухістю.

канюч, корінь. та суфікс. ть, дієслівне закінчення… Це не ми, – почали канючити брати, підводячись. – Воно саме…

Частина мови слова «канюч» - дієслово; Морфологічні ознаки канючить (інфінітив); Постійні ознаки: 2-е відмінювання; неперехідний; недосконалий вигляд.

За те саме, що вона канючить, її і називають канюкою. Купріне, 1хсв. глуш (т. I, 207).... Хоч три тижні канюч-не візьму. Гог. Мертвий,д. II, гол.

Я, звичайно, стусанами ноги змусила йогозібратися і не канючить, не загубиться його дівчина. Ймовірно, вона не загубилася – більше Гоша… Не ной і не канюч.