Я вам пишу хоч

Олександр Пушкін. Визнання («Я вас люблю, — хоч я бішусь...»). Текст твору.... Чи сказати вам моє нещастя, Мою ревниву смуток,

Читати повний текст вірша - Визнання. Я вас люблю, — хоч я шалену,… Олександр Пушкін почав писати свої перші твори вже у сім років.

Я до вас пишу - чого ж більше? Що я ще можу сказати? Тепер, я знаю, у вашій волі Мене зневагою покарати. Але ви, на мою нещасну частку Хоч краплю жалості...

Я вас люблю, - хоч я бішусь, Хоч це праця і сором марний, І в цій дурниці нещасної... Чи сказати вам моє нещастя, Мою ревниву смуток,

Я до вас пишу – чого ж більше? Що я ще можу сказати? Тепер, я знаю, у вашій волі. Мене зневагою покарати. Але ви, на мою нещасну частку. Хоч краплю...

У моїх мізках лише одне питання: Тобі... чи Вам я подобаюся хоч трохи? Пишу тобі... А все ж таки краще – Вам. Ви лише одна... Ні, ти одна на світі!

Я до вас пишу - чого ж більше? Що я ще можу сказати? Тепер, я знаю, у вашій волі. Мене зневагою покарати. Але ви, на мою нещасну частку. Хоч краплю...

Хоч краплю жалю зберігаючи, Ви не залишите мене. Спочатку я мовчати хотіла; Повірте: мого сорому. Ви б не впізнали ніколи, Коли б надію я мала

Визнання ______ Я васлюблю, - хоч я бішусь, Хоч це праця і сором марний, І в цій дурниці нещасної... я до вас пишу, чого ж більше,

Я до вас пишу – чого ж більше? Що я ще можу сказати? Тепер, я знаю, у вашій волі. Мене зневагою покарати. Але ви, на мою нещасну частку. Хоч краплю...

Я до вас пишу – чого ж більше? Що я ще можу сказати?... Хоч краплю жалю зберігаючи, Ви не залишите мене. Спочатку я мовчати хотіла;

Я до вас пишу - чого ж більше? Що я ще можу сказати? Тепер, я знаю, у вашій волі №4 Мене зневагою покарати. Але ви, на мою нещасну частку. Хоч краплю...

Я до вас пишу – чого більше? Що я ще можу сказати? Тепер, я знаю, у вашій волі. Мене зневагою покарати. Але ви, на мою нещасну частку. Хоч краплю...

А хто пам'ятає, хоч кілька рядків, лист Тетяни до Онєгіна?

Я до вас пишу – чого більше? Що я ще можу сказати? Тепер, я знаю, у вашій волі. Мене зневагою покарати. Але ви, на мою нещасну частку. Хоч краплю...

Я до вас пишу – чого більше? Що я ще можу сказати? Тепер, я знаю, у вашій волі. Мене зневагою покарати. Але ви, на мою нещасну частку. Хоч краплю...

Коли б надію мала. Хоч рідко, хоч на тиждень разів. У селі нашому бачити вас, Щоб тільки чути ваші мови, Вам слово казати, іпотім

Я до вас пишу, чого ж більше? Що я ще можу сказати? Тепер я знаю у вашій волі. Мене зневагою покарати! Але ви, на мою нещасну частку. Хоч краплю...