Я тебе вже не обдурю долю

І загляну в твої очі, І підпалю мости... І немає вже сил ступити назад Від фатальної межі. Мій жереб кинутий, Я вже не обдурю долю. І від тебе мені не втекти, Хай...

Em G І немає вже сил зробити крок назад Dm E Від фатальної риси. Am G Мій жереб кинутий, D G Я вже не обдурю долю. Am Am ​​Am ​​Am ​​І від тебе мені не втекти...

Обман недосвідченої душі! І судилося зовсім інше… Але так і бути! Долю мою. Відтепер я тобі вручаю, Перед тобою сльози ллю, Твоєї захисту благаю...

і вже ніколи не побачу. Не миготять, сльозяться від вітру безнадійні карі вишні. Повертатися – погана прикмета. Я тебе ніколи не побачу.

Доля не зрозуміє... І який я, мамо,. Людський сорт? Ось уже сім років. Пам'ять міцніша за настоянку. З аутотренінгів. І дитячих ілюзій.

З цієї миті я обіцяю більше ніколи в житті не робити тобі боляче! Обіцяю, що ніколи більше тебе не обдурю, не зраджу і не зраджу»,...

Цитується: 118

і інтересу (молодші підлітки можуть грати вже з півсотнею... коли справа стосується їжі – якщо я не можу бути гарною у сфері підтримки дієти,...

Володю, скажи, я тобі потрібна? - Як саме життя! — Що ж нам робити? - Бути разом. - Ти не вільний! - У мене вже дорослі діти. - А як же твоя дружина?

Хіба тебе не тішить те, що маю там свій павільйон?... листами цього літа – я знаю декого, кому не раз уже заздрив – він їх...

Як вода під мостом я вже не повернуся. Я шліфую гранітні грані… Максим ШВЕЦЬ… Ні вниз, ні вгору… Жахливий рок. Жорстокий долі обман... Я – непочутий...

Я говорю про те, що не любив він цю жінку, і вона його не любила. І зійшлися вони тільки заради... Але душу не обдуриш, кохання не обдуриш, долю не обдуриш!

Звичайно... я на нього вже не гніваюсь, але спочатку була зла, як шатун.... Народ не обдуриш, – зітхнув князь, – тому й хотів тебе у своїх землях залишити...

Правда? Чи не обдуриш? - Я тебе колись обманював? – Ні, не обманював, але на орбіту... – Якщо тобі дозволять із нами, то чому б і не взяти тебе з собою...

Женю, як я тобі повірю, якщо ти мене стільки разів зраджував? Як я тебе пробачу? Де гарантія, що ти знову не обдуриш мене? – Я завтра ж закодуюсь,...

Це я вже давно помітила, – усміхнулася вона, – чомусь за тебе я впевнена як за саму себе… Серце не обдуриш, а воно у мене завжди лежало лише до тебе.

Ти б брехав та не так по-дитячому, Джуль. То я тобі й повірила... Просто розмовляли!... І шишка ця вже розцвітала всіма кольорами веселки.