Я так втомилася боже вірш

Я так втомилася, Боже, Нема сил уже в мені. Прошу Тебе я про одне лише: Дай сил духовних знову ти мені. Щоб я могла йти вперед, Несучи свій хрест у смирення,

Скажи мені, Боже, як упоратися? Коли немає сил взяти та піти. Я не можу вже підніматися. Ось я здалася... Але не дивися. Я так втомилася, чуєш...

Навіяв один вірш... О, Боже, як же я втомилася... Здаватися сильною, посміхатися всім поспіль... Я так утомилася постійно чекати... Коли ж щастя постукає...

Я так втомилася, господи, втомилася. зупини в мені глухі крики,. і якщо важко мені бути краплею в морі. так може кинути і почати знову...

22.03.2019 - О, Боже, як же я втомилася… Здаватися сильною, посміхатися всім поспіль… І говорити, що «все гаразд»… А ночами ридати навзрид…

ГОСПОДІ, Я ТАК ЙТИ Втомилася... Ісая 40:27-31 Господи, я так іти втомилася... Можна я трохи відпочину. І в прохолоді дня, в тіні діброви, Я посплю,...

«О Боже правий, з усім згодна! Я так утомилася. Мені все одно!» Марина Цвєтаєва. Алфавітний порядок: А Б В Г Д Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Е Ю Я

Я прийшла за щастям, ось мої долоні... Бачу, пусто... Птахи доклевали крихти... Але з усмішкою мудрою мені відповів Боже, Що усмішка близьких - це щастя теж...

Якщо у вас євірш, що вам сподобався, або ви є автором вірша і хочете поділитися ним з читачами, пишіть нам!... Господи, я так іти втомилася.

Я живу не для тебе, а просто так. Я втомилася, Господи, втомилася... Чи можна я трохи відпочину? А потім, потім знову, спочатку, За Тобою, Спасителе мій...

Боже мій, я так втомилася... Жодних емоцій, порожнеча. Чи зима життя рано так настала? Чи душі закрилася нагота?... Я вірила, любила, любила!

— «О Боже правий, з усім згодна! Я так утомилася. Мені все одно!» 1906-1916 гг. Теги:.

коли не можна ні сльози, ні стогін? Щоб ніхто не побачив, визволь боже, почервонілих очей, потьмянілої шкіри, щоб ніхто не помітив, як я втомилася, яка хвора,...

Я втомилася, Господи, я втомилася. Мені так багато його і так мало... Загорни мене, як ляльку, у ковдру І хитай на зігнутих руках...

Сергій Пароходов (The Big Nothing) читає перед камерою вірші Тетяни Моріної.... «Боже, я плачу! Я так утомилася, але я море, а не скеля.

Все руйнується на очах. Боже, я так утомилася. Що я зробила не так? Чому Коханий дивиться як ворог? Ні дня не вдавала, Не грала. Навшпиньки не стояла.

З комп'ютерного екрану вірші, мені здається, сприймаються не так, як із книжкової сторінки: щось із них йде, чи не душа? Не знаю. Я вихований на книзі, для...

Я таквтомилася від хвилювань -. Мені б у рівноваги крапку. І від рішень всіх відстрочку; І флуктуацій менше було б –. Тоді б і життя я покохала.