Я пустельною йшов дорогою

Я пустелею йшов дорогою. Між стрімких, тісних скель, — І раптом голос строгий. Зі скелі мене покликав. Вечоріло. По вершинах. Гас захід сонця. Був дол у темряві.

Я пустелею йшов дорогою. Між стрімких, тісних скель, — І раптом голос строгий. Зі скелі мене покликав. Вечоріло. По вершинах. Гас захід сонця. Був дол у темряві.

По дорозі, пустельним узбіччям, Де лежать золоті піски, Що ти бродиш такий стурбований,... Не дорогий ти йшов, а узбіччю, Не знайшов ти шляху свого,

Я пустелею йшов дорогою. Між стрімких, тісних скель, — І раптом голос строгий. Зі скелі мене покликав. Вечоріло. По вершинах. Гас захід сонця. Був дол у темряві.

1892, опубл. 1901/65; "Я за те свою думку ненавиджу...", 1893, опубл. у 1974...1903; Сфінкс («Я пустельною йшов дорогою…»), 1903...

Я пустельною йшов дорогою Між стрімких, тісних скель, — І раптово голос суворий Зі скелі мін... Подібні рішення. Настав час розгадувати загадки, Що людям загадали...

Я пустелею йшов дорогою. Між стрімких, тісних скель, — І раптом голос строгий. Зі скелі мене покликав. Вечоріло. По вершинах. Гас захід сонця.

Я пустелею йшов дорогою. Між стрімких, тісних скель, І раптом голос строгий. Зі скелі мене покликав. Вечоріло. По вершинах. Гас захід сонця. Був у темряві.

Ішов старець сивий з ним стара сліпа.Сума за плечима та в горлі пісок. Ішли мовчки, мріючи: - води б ковток! Прекрасний оазис виник перед ними,

Кенгуру був дуже жирний, А я його з'їв. Хай руками полум'я махає, Сучям затріщати час.... Я пустелею йшов дорогою. Між стрімких, тісних скель, -

А Давид був у пустелі і бачив, що Саул ішов за ним у пустелю;... табір на пагорбі Хахіла, що на краю Ієшимонської пустелі, поряд з дорогою.

Я тихо йшов вулицею безлюдною І, занурений у роздуми про минуле, Серед будинків, облитих місячним світлом, Дізнатись хотів давно... І далі я по вулиці пустельній Іду.

Увійшов я в пустельний, покинутий двір. І стислося серце від болю в мені,... Ішла сирітка курною дорогою,. На степу боялася заблукати.

Цитується: 116

Сфінкс Я пустельною йшов дорогою Між стрімких, тісних скель, — І раптово строгий голос Зі скелі мене покликав. Вечоріло. По вершинах Гас захід сонця. Був дол у темряві.

Я пустельною йшов дорогою Між стрімких, тісних скель, І раптово голос суворий Зі скелі мене покликав. Вечоріло. Повершинам Гас захід сонця. Був дол у темряві.

У твоїй знемозі, в цьому маренні, У твоєму веселощі про перемогу, У погляді блискучому твоєму! 1903 Сфінкс Я пустельною йшов дорогою Між стрімких, тісних скель,

Я пустельною йшов дорогою Між стрімких, тісних скель, — І раптово голос суворий Зі скелі мене покликав. Вечоріло. Повершинам Гасзахід сонця. Був дол у темряві.

1903 Сфінкс Я пустельною йшов дорогою Між стрімких, тісних скель, — І раптово строгий голос Зі скелі мене покликав. Вечоріло. Повершинам Гас захід сонця.