Я покличу тебе на край всесвіту

Кохана, я тебе поведу до самого краю Всесвіту, Я подарую тобі цю зірку! Світлом нетлінним вона осяятиме нам шлях у нескінченність!

Як же далекий від мене твій величезний Всесвіт. Намалюю я зірки в небесах і покличу тебе. Ти моя мрія, піду, мабуть, я на край Землі за тебе!

Як же далекий від мене твій величезний Всесвіт. Намалюю я зірки в небесах і покличу тебе. Ти моя мрія, піду, мабуть, я на край Землі за тебе!

тебе я не я Як же далекий від мене Твій величезний всесвіт Намалюю я зірки в небесах І покличу тебе ти моя мрія Піду мабуть я На край землі через тебе...

Боязко я тобі в коханні зізнаюся, Ти мене за це не суди. Я в своїй безмовності покаюсь, Тільки ти з собою поклич. Поклич мене на край всесвіту...

Боязко я тобі в коханні зізнаюся, Ти мене за це не суди. Я у своєму... Поклич мене на край всесвіту, Поклич,.... Якщо покличеш на край душі. Я...

Я хочу показати тобі. Пітера край. Знаєш, просто кивні. І скажи - "Ну, давай". Ти побачиш як. У небі пливуть потяги. Відображається сонце.

Тебе я покличу. На край землі... і ти мені не відмовиш... На край землі, на край всесвіту - Я за Тобою готовий іти!

Хабаровського краю, міста Зміїногорська. Алтайського краю, бувспівробітником рай-... Я тебе ніколи не забуду. Я тебе ніколи не побачу.

Тільки ти з собою поклич. Поклич мене на край всесвіту, Поклич, але тільки не поспішай... Я з тобою буду відвертою, Якщо покличеш на край душі.

Як же далекий від мене твій величезний Всесвіт. Намалюю я зірки в небесах і покличу тебе. Ти моя мрія, піду, мабуть, я на край Землі за тебе!

Тебе за край тихенько піднімає... Вона йому погляд тяжкий осклеплює, І він... але ні; не смію продовжувати. Я тремчу, і серце сильно б'ється,

Адже через свою помилку зараз я далеко. Ось завтра вийду в зону, додому я зателефоную. Свою рідну доньку на зустріч покличу. Тобі. Невже таке буває.

Для тебе я вкрав сонце з неба. І боюся зізнатися сам собі… Стань моєю, дівчино моєї мрії. Я готовий йти на край всесвіту...

Коли прийде термін, я покличу тебе, і ти прилетиш до мене з будь-кого далеко.... дуже давно, один із народжених тут, полетів на інший край всесвіту.

Я покличу тебе, коли буде готовим. Бабуся посміхнулася і вийшла з кімнати, безшумно зачинивши за собою двері. І від її доброти у відповідь на його грубість Фінну...

Я б тебе так одразу й не впізнав. А ти, що так і живеш тут увесь час?... Забирайтеся, а то я покличу охорону. — Тату, не бійся,— промовив Лукрецій.—...

Поки щоВсесвіт не вважає, що ти достатньо... покараний.... Розсипаючи прокляття, я пройшов у каюту Заррага і, стомлено заплющивши очі, плюхнувся на край...