Я погрію руки над кров’ю

Дай-но краще зігрію долоні я над твоєю кров'ю, що димиться.... слюсарю Уйцеховському. Той примудрився підставити руку під фрезу токарського верстата.

Мій товаришу, в смертельній агонії Не клич даремно друзів. Дай-но краще зігрію долоні я Над твоєю кров'ю, що димиться. Ти не плач, не стогни, ти не маленький...

Мій товариш, у смертельній агонії. Не клич даремно друзів. Дай краще зігрію долоні я. Над твоєю кров'ю, що димиться. Ти не плач, не стогни,...

Не клич даремно друзів. Дай краще зігрію долоні я. Над твоєю кров'ю, що димиться. Ти не плач, не стогни, ти не маленький, Ти не поранений...

Замерзаю. Йому тепліше. Дай краще зігрію долоні я. Над твоєю кров'ю, що димиться. Що з тобою, що з...

Дай краще зігрію долоні я. Над твоєю кров'ю, що димиться.... А, на мою думку, і справді - вірші людоїдські в частині погріти руки над кров'ю, що димиться......

"Є в російському офіцері чарівність..." - "Сочилася кров..." - "Над лісом злетіла червона ракета..." - "Встанемо і погріємо руки..." - "Я славлю вас, герої!

Дай краще погрію долоні я. Над твоєю кров'ю, що димиться. І не плач, не кричи, наче маленький. Ти не поранений, просто вбитий.

На руках тебе по саду. Немов у вони дні. Я ношу півночі поспіль. Ангел мій, усні. Травнева ніч аромати. Над тобою пливуть. Навівають, як колись.

Починати. А я скажу: Я не перші черевики. Без ремонту тут ношу. Ось ви прибули на місце, Рушниці в руки - і воюй. А кому з вас відомо,

1989 ·

простягнув я руку. І кулі почали руку обгинати. Зійшло світило. На мене відчинено. Летіли кулі. Вітер гнув траву. Тінь жінки уві сні була вбита.

Рот як кров, а очі зелені, І усмішка змучено-зла... О, не приховаєш, тепер зрозуміла я: Ти коханий блідого Місяця. Над тобою та вдень не...

У крові твій ніж, обличчя та руки все у татуюваннях. Раз, я дивлюсь і... Хтось за вікном забув акорди. За нас забув заповнити документи Гермес Конрад.

Тепер противник втратив останні шляхи, що були в його руках, а над Піллау... Розповідаючи про це, дівчина розстебнула свій комбінезон, і я побачив у неї...

Цитується: 7

Над парою погріємо руки Давай. Ти тільки, рідний, Не вмирай. КРОВИ НАЛИТІ ЗІРКИ Я Орантою стояла, М'язи напружилися. Я гроші в потужила.

Поки я роздумувала, сильна рука рвонула за плече, потягла назад,... Погріб здалеку скидався на дот: низька, арка сірого каменя, що йде в землю,...

Видно, вирішив, що я вже знерухомлений, зі мною можна розібратися пізніше, адже я не один.... Сплив, човгаючи руками, льох у відкрите море.