Я опустюся тихенько на коліна

Злізу тихенько я змахну. Прийму у свої обійми муки. Сама себе я обдурю.... Я майже не дихаю. Я поцілую твої руки, Я навколішки опущусь.

Я в очі, рідна, подивлюся… Опущусь тихенько на коліна. І скажу тобі: «Дякую…» Поздєєва Марина Миколаївна, педагог-організатор.

Я в очі, рідна, подивлюся… Опущусь тихенько на коліна. І скажу тобі: «Дякую…» Поздєєва Марина Миколаївна, педагог-організатор.

Я в очі, рідна, подивлюся… Опущусь тихенько на коліна. І скажу тобі: «Дякую…» Щороку наприкінці листопада ми відзначаємо чудовий...

Я Ангелом тягну до тебе у вікно... Я Ангелом тягну до тебе у вікно І опустюся тихенько на коліно. Тобі хочу я прошепотіти одне,...

Материнство не з легких ноша, Радість є і прикрощі в ній. Підкоряючись серцю наказом, Я в очі, рідна, подивлюсь, Опущусь тихенько на коліна

і обвалився пітьмою, Де я сиджу, обійнявши коліна, Над річкою, що загнивала....відростки рогові на ногах; Я опустюся на дно морське; Я знаю,...

Я в очі, рідна, подивлюся… Опустюся тихенько на коліна. І скажу тобі: «Дякую…» Щороку наприкінці листопада ми відзначаємо чудове свято – День...

Я в очі, рідна, подивлюсь. Опущусь тихенько на коліна, І скажу тобі:«Дякую…» Весь захід у віршах та прозі ведучі Шешуков Роман і...

Материнство не з легких ноша, Радість є і прикрощі в ній. Послухаючись серця за велінням, Я в очі, рідна, подивлюсь, Опущусь тихенько на коліна

Я сьогодні хочу щиро вклонитися. Нашій жінці російській на ім'я МАТИ!... Я в очі, рідна, подивлюся... Опущусь тихенько на коліна

Підкоряючись серцю наказом, Я в очі, рідна, подивлюся, Опущусь тихенько на коліна І скажу тобі: «Дякую. . . ».

Я в очі, рідна, подивлюся… Опущусь тихенько на коліна І скажу тобі: «Дякую…» Олена Піскунова "Мама". Відео видалено чи не є публічно доступним.

Я хочу, відкриваючи конверт, Бачити почерк знайомий до сліз. Я хочу прочитати твій "Привіт!",... Я в очі, рідна, подивлюсь, Опущусь тихенько на коліна

Підкоряючись серцю наказом. Я в очі, рідна, подивлюся… Опущусь тихенько на коліна. І скажу тобі: «Дякую…» (номер…) 1 Ведучий. О, віра наших матерів,

Підкоряючись серцю наказом, Я в очі, рідна, подивлюсь, Опущусь тихенько на коліна І скажу тобі: «Дякую...» «Я римую все поспіль.

Можливо, я не тією пішла стежкою. Можливо, Бог розраховував інакше. І над моєю нездійсненою долею. Мій ненароджений син тихенько плаче.

Де жити та вітати я міг. Олександр НЕМИРОВСЬКИЙ. (1919-2007)... Тихенько гладив мої коліна. І так хотілося бути поряд з тими.