Я наяву я тут живу

Але задернуті штори та розкладений диван. Я наяву бачу те, що багатьом навіть не снилося, Не було під...

Я живу, ніби наяву, але мені здається – я не живу. Для себе я створила, люблячи свій будинок, тільки в ньому немає тебе. Приспів: Але тут є твоя шафа. На вішалці в...

Розплющ очі, не розплющивши останніх снів, — вони мої. Вони бірюза, дихання моря, крик китів і кораблі. Я тут живу, на березі безкрайніх сліз,...

30 квіт. 2021 р. -... вирішив Я знову дихаю я знову дихаю Я без тебе тут потону Я без тебе ніби в пеклі Я тут живу я тут... Розлюбиш до ранку ніби сон наяву

Аксіома. Дмитро Воронков Повіривши в те, що це наяву, я знову рву тугу живу нитку. Тут не живу я, просто існую, наївно вдаючи, що живу.

Я тут живу. Я – у ньому, і він у мені – уві сні та наяву. Тут все зрозуміло, близько та знайомо. Я тут живу. І лише тут я – вдома. випадкова рима.

Наяву, на бігу, на плаву, Над безоднями неосяжними, Де чисті смисли – я тут живу! – Сонячними сяючи плямами, Стелять сонячну соломку,

10 січ. 2016 р. - Побачиш, тільки окинь все поглядом. Я тут народився, тут живу. Я тут уві сні і наяву. На всій землі вона одна. Моя улюблена країна. 10.01...

Тут дерева, як і всюди, відбиваються у воді.... Прагну я до верху, хоч я не птах. Народжений повзати, я був унизу.... Нехай я - Барон ненаяву,

Я без тебе ніби в пеклі. Я тут живу, я тут помру. Слава Меме. Слава мемі... Розлюбиш на ранок ніби сон наяву. Розлюбиш до ранку я так не можу я так не можу

Щодня без тебе, як без води, я живу. Тебе я бачу... Я тут не плач, не треба.... Я чую голос твій, ніби наяву Десь поруч, але не тут,...

не уві сні не на яву... я живу десь там серед будинків, де птахи не співають... загубилися десь тут серед сторінок та й весна вже не весна

ПОЛІТ Я – в однокімнатному раю У Ойкумени на краю: Сусіди п'ють над головою, А за стіною – собаче виття. Мені незатишно наяву... Я живу тут і не живу.

(Усім було б краще, якби я не ходив.) Але якщо я помру, то хтось тоді згадає. Що я колись жив? А я не знаю, навіщо я живу наяву-бу-бу-бу-бу тут...

Я, – кивнула дівчина. - Кіре, та що з тобою? - Послухайте, давайте я вам все відразу поясню, щоб ви зрозуміли. Я не Кіра, мене звуть Надя, я тут не живу і...

Живу на селі, саме – живу. Взаємність життя серцем відчуваю. І зовсім не уві сні, а наяву Я тут, справді, чи повіриш, літаю. Я тут себе інакше...

Засну. І мені насниться диво — Москва начебто наяву. Я тут працюю начебто І навіть десь тут живу. Піду гуляти і між іншим У кафе випадково забреду.

Як це близько меніі мило, І наяву Я тут живу Тим, що мені пам'ять воскресила У спокої сяючого дня; Ні радість, ні тривога Не погостюють Осіння...

Це моя територія, я тут мешкаю, а ти думала, твоя? Так? Твоя? – і закричала так, що Світлана відчула її дихання: – Це не твоє місце, ти тут зараз і...