Я хмуруюсь і відвертаюсь

Я здригаюся і обертаюся. Сусід каже: — Слухай! Відвертаюсь. Знову тичок. Повертаюся. - Відвали! Злюсь, хмурюся і відвертаюсь.

Знущаєтесь? – хмурюся я, але його промовистий погляд дає… голос Григорія Олексійовича, і я спішно відвертаюся.

Я хмуруюсь і відвертаюся. - Правильно, - продовжує Кенджі. – Так я думав. Тому, я вважаю, краще буде поки що мені триматися подалі, якщо,...

хмурюся я. — Я просто намагаюся щосили, як і всі… Я киваю і відвертаюсь. Залишити його — не найкраща думка, але я нічого не можу...

Валентин підморгує у своїй нахабній зарозумілій манері, і я не можу стримати посмішки.... Я хмуруюсь і відвертаюся від різкого світла.

Чому я весь час думаю про Дена... такі думки? Похмуруюсь і відвертаюся до вікна. Прокинулася, коли час перевалив за...

Вони обидва перекидаються хитрими поглядами, і я хмурюся.... Я відвертаюсь до вікна і намагаюся не звертати уваги на те, що поряд зі мною сидить...

Я хмуруюсь і відвертаюся. - Правильно, - продовжує Кенджі. – Так я думав. Тому, я вважаю, краще буде поки що мені триматися...

Я хмурюся, ніби я і тоді сумнівався в почуттях Регіни до... Я відвертаюсь і падаю на коліно, підводжусьабияк,...

Я обіймаю Боба, відвертаюсь і йду прямо до воріт. Не стану оглядатись, тверджу я… Я хмурюся. І раптово чітко розумію,...

Завжди посміхається, коли я не хмурюсь на неї, не серджуся, не лаюся, не відвертаюсь від неї і не тікаю... бусинка...

Я відвертаюсь до вікна. «Не ображайся, люба. Більше ти дізнаєшся... Тато піднімає брови, а я хмурюся. Взагалі вже не дивлюся...

Фрей, звичайно, цього й домагалася. Тому, коли я розумію, чому вона так усміхається, я хмурюся і відвертаюсь. Ми досить швидко отримуємо...

Я хмурюся ще більше. Ось як... Відвертаюсь, намагаюся непомітно облизати губи, щоб він не дай боже чого не подумав. Почуття...

Я обіймаю Боба, відвертаюсь і йду прямо до воріт.... Я хмуруюсь, Тейлор дивиться на мене в дзеркало, наші очі зустрічаються. Що ж...

Я змінилася, - я відвертаюся, знову виклавши йому все, що турбує мене....Якщо ти пам'ятаєш, то я підписала контракт, - я хмурюся.

Я відвертаюсь від вікна і крокую крізь натовп у клас історії фракції. [1] Стіфф… Я хмурюся і схрещую руки на грудях. – Ну, будь...

але мого чоловіка не зупинити. — А може, це звичайна жіноча заздрість? А? - Перестань! — Я хмуруюсь і відвертаюся.

Я хмуруюсь і відвертаюся. - Правильно, - продовжує Кенджі. – Так я думав. Тому, я вважаю, краще буде поки що мені триматися...