я бувжорстокий з тобою вірші

Як жорстоко і як самотньо. Ти в мовчанні своєму говориш!...Востаннє тобі я посміхнуся, а, може, поцілую. Зрозумій: тебе я любила. Але тільки все марно.

Ти мнеш свою подушку самотньо, Я кутаюсь під пледом, нелюдимий... Безсонням мучаємося жорстоко.... Я був з тобою, гуляв у саду, Лилися струмком зізнання-мовлення

Я був жорстокий із самим собою. Я бачив мету і рвався в бій, Упевнений – ніхто інший не витримає такого ритму.

Щоб поряд був зі мною завжди, все життя. Я знаю, що це нелегко. Я знаю! Ну, прошу тебе, мій любий, тримайся! Так, буває сваримося з тобою,

І Бога прошу, щоб ти був щасливий… Пробач і прощай. Ти йдеш знову. Мені боляче з тобою розлучатися, повір. Пробач, але на тебе я завжди чекатиму.

Коли б син твій був у твоїх літах, Ти живий у ньому був і – в моїх віршах. 18 Чи порівню я тебе з весняним днем? Ні, ти миліший за тривалу красу: Злий...

І не порушити стосунки, Не заподіяти жорстоко біль... Я попрошу за все прощення - Тільки б поруч бути з тобою (с) AWSOM * * * Пройшов...

І нещадно лихоманила. Але ти була вікном у світанку, Ти крилам допомагала вирости, І я тобі дякую. За милості та за немилості. ***

Тільки щоби була на двох. Хочеш? На! Але навіщо трохи? Я тобі багато її дам! Вибирай, з ким у ній хочеш тонути, І...

Я був у степу та дві квітки Там для тебе знайшов. Листя колюча тверда - Всі руки поколов. Квіти непоказні, не біда, Адже в степу немає інших. Скупа гірка вода...

Цікаво було б дізнатися. Хто ця загадкова дама. Що тебе жорстоко та вперто. Стільки років змусила страждати? - Ні, - скажу я, - що ти, люба!

І їй серед неживих хмар я навіки залишений був. Чи не відданий сну. Я бачив, чи вривалася вона у вікна брудної... Уві сні, як наяву з тобою, мій друже.

Цитується: 118

Кохана, я за тобою сумую, Вибач, я був неправий, я винен! І серце без тебе так завмирає, Що в ньому знову туга і смуток брязкають!

Я навчився бути самим собою, А це шкода, не кожному підвладно... Та ким завгодно, аби тобі було весело.

Він байдужий і жорстокий. Зате справді прекрасний. Що з горем робити мені? Спи, з головою вночі вкрийся. Коли б я не був щасливий їм.

І за тебе я п'ю, — За брехню мене губ, що зрадили, За мертвий холод очей, За те, що світ жорстокий і грубий, За те, що Бог не врятував.

Мати-природа, чоловік тобою применшений. Чому материнства чоловікові не даси ти? Якби торкнулося в ньому, там, під серцем, дитина безпричинно, то, мабуть, жорстока...

Решту ти зрозумієш із самого вірша, або з пісні «Заблукані». ПОМИЛКІ Пробач мені, я був жорстокий І переконав тебе, що ти без почуттів Здатний жити,...