І я піду але птахи залишаться

І я піду. Але птахи залишаться співати, І залишиться мій сад зі своїм зеленим деревом, Зі своїм колодязем. Багато днів небеса будуть блакитними і...

І я піду, але птахи залишаться, співаючи, і мій сад залишиться з його зеленими деревами, з його глибокими колодязями. Багато днів небеса будуть синіми та ясними,...

І я піду. А птах співатиме, як співав, і буде сад, і дерево в саду, і моя криниця біла. На схилі дня, прозорий і спокійний, замре захід сонця, і згадають про...

І я піду. Але птахи залишаться співати, І залишиться мій сад зі своїм зеленим деревом, Зі своїм колодязем. Багато днів небеса будуть блакитними та тихими,

І я піду. А птахи співатимуть, як співали, і буде сад, і дерево в саду, і моя криниця біла. На схилі дня, прозорий і спокійний, замре захід сонця,...

Я піду. Але залишиться спів птиці та квітуче дерево у тихому саду. Дзвін дзвін буде так само струмувати, заливаючи вечірніх небес синяву.

y se queda mi huerto, con su verde árbol, y con su pozo blanco. (Підстрочник: І я піду. І залишаться птахи співаючі (і залишаться птахи співати,...

І я піду. І тільки птахи лишаться співати; залишиться сад, з тим же зеленим деревом, і той же колодязь білий. Щовечора вгорі буде тихе...

і я піду. А птахи залишаться, співатимуть.І сад мій залишиться, з деревами та криницею. І безліч опівдні блакитним буде небо і ясним.

Коли я піду, прийде хтось інший, Може, краще за мене, але він буде чужий. Той, хто лишиться тут, Той все відчує сам. Я залишаю вам лабіринти вулиць...

І я піду. Але птахи залишаться співати, І залишиться мій сад зі своїм зеленим деревом, Зі своїм колодязем. Чи не так, схоже? Дон Хенаро блукає навколо Ікстлана,...

чим був Ікстландля дона Хенаро, Кастанеда цитує «остаточну подорож» Хуана Рамена Хіменеса:...І я піду. Але птахи залишаться співати, І лишиться мій.

Хоч навесні знову повернуться птахи. Сумний літа, сумний день відхід, Хоч і судилося їм повернутися. От і я і ти підемо у свій час, Але трава залишиться...

Той без голосу до літа залишиться. А весна гарна, гарна!... І я піду; один - без нікого, без вечорів, без ранкової краплі

І я піду, А птахи залишаться співати, І мій колодязь білий На схилі дня Прозорий і спокійний, Коли піду Не згадають про Мені Дзвони навколишніх дзвонів.

Те, що йшло за мною, що й справді потребувало ув'язнення, – неохоче зізналася Птаха. – І воно має залишитись тут. Воно залишиться, я піду.

А роки йдуть, і нема куди подітися… І більше не буде дороги такої. Тільки міцно вкипіла в серце. Пісня залишиться разом із тобою. Приспів:.