Гарні вірші а пам’ятаєш мої сльози

Вітер мої сльози здував, А внизу шелестіла річка. І в обійми свої кликала. Я взяла телефон наостанок. І наважилася твій номер набрати.

А пам'ятаєш, вона ревнувати почала, Боялася тебе втратити… Любила так сильно, як могла, А може сильніше, як знати… Але крила надламані. Як долетіти

Напевно, у венах моїх замість крові – шалена ніжність… І знаєш… так хочеться жити… Просто жити на землі… О. Мілош ………………… А я просто живу.

Цитується: 116

Відібрав душу вільну мою. Тушнова - вірші про кохання. Не зрікаються люблячи. Адже життя кінчається не завтра. Я перестану чекати на тебе, а ти прийдеш зовсім раптово.

А у вікні її зірки блискучі. І в цю мить ти моє справжнє! Буніна Катерина (Морська Полонянка). Над моєю головою літаки розрізали небо.

Твори С. Єсеніна дуже музичні, саме тому його вірші покладено музику....А дійду — тільки чуються зітхання та сльози.

Читати повний текст вірша — Ти пам'ятаєш, Альоша, дороги Смоленщини…. Ти пам'ятаєш, Альоша, дороги Смоленщини,... Не знаю, як ти, а мене з сільською

Лються сльози, біль втрати. Проступили стигмати. Кривотолки блукають у ЗМІ. Магазини до семи… Будні світу далекі. І мій сусід без руки. А з мого вікна. Битва...

Потім я прочитав Альоші присвячений йому вірш "Ти пам'ятаєш, Альоша,... Ану, хлопчик мій, Альоша! Вперед, у багнети, за комунізм!".

Мрії моїй. Немає цього повітряного ходу. Цариці фей. У луках поезії зорями. З таємниці сліз. Не дозрівають роси перлами. А б'є мороз.

Стогне тут земля від болю, тут вона до сліз нагріта. Вся снарядами порита, вибухи – грозовий гуркіт... А хлопчаки-непосиди апельсини збирають. І продати...

А Тобі все забуто і вирішено, але мої перлинні сльози ще не висохли, Але я на шляху до нового світу та щастя, що про життя смачнішого не бувають! А пам'ятаєш, Ти мені...

А я все пам'ятаю те несказанне слово, Якого поки що на світі просто немає.... Коли ти назавжди, як честь, у моїй крові? Дай мені твої очі, зімкни в обіймах...

«І мимоволі сльози котяться / Перед в'ялим кущем хризантем...». Коли людина втрачає кохання,... А потім деякі вірші раптом... раптом хочеться співати.

Ні, не здавалася дурнішою. Від сліз її краса. Лише губи дитячі повні. Та іскристі очі. Так гаряче кров обличчя. Закритий рукою. А як легко сходити з ґанку...

А ти не дивишся на мене І в житті немає мого вогню, Який зігрів би взимку І в літо спекотне. Стривай... Ти пам'ятаєш, як сказав одного разу, Що пропустив ти своє...

Ми тут, мій друже, знову з тобою одні, Вдихаємо насолоду заходу.... А пам'ятаєш, як ми мчали похвилях Над золотим килимом житнього моря?