Чи не розбірливо грамота

♢Огірок (або огірки) у роті мусолити - мямлити, говорити нерозбірливо, м'ятися, не говорити по суті, прямо не відповідати на запитання.

МАРАНІЯ; МАРАННЯ, -я; пор. Розг. 1. до Марати. 2. Пренебр. Про що-л., що неохайно, нерозбірливо написано чи недбало, погано намальовано. Учнівські маранія.

Н. чітко, дрібно, нерозбірливо. 2. що. Письменно скласти якийсь л. текст. Н. лист, заява, доповідь. 3. про кого-чого, чого, як і з придат. доповнить.

нерозбірливо. Вчитися п. П. лист. П. заяву. П. розписку. 2. Вміти зображати літери, слова тощо. Дитина вже пише...

(також: неодобр.; про те, хто нерозбірливо, невиразно говорить). Дивитись у рот кому-л. (також: неодобр.; улесливо слухати або слухатися кого-л.).

до Писати (1-3, 8-11 зн.). П. кружечків та паличок. Вчитися написання букв. 2. Розг. Те, що написано від руки; лист, рукопис. Нерозбірливе п. 3.

ГУНДОСИТИ, -дошу, -досить; нсв. Розг. Говорити в ніс чи монотонно, нерозбірливо та плаксиво. Управління російською мовою. шукане слово відсутнє...

Ковтати слова (нерозбірливо, невиразно говорити). Грати словами (каламбурити, гострити; також: намагатися приховати справжню суть справи).

ГУБОШЛЕП, -а; м. Розг.-зниж. 1. Про людину з великими відвислими губами (зазвичай незрозуміло, що нерозбірливо говорить). 2. Ротозей, розтяпа.

травоїдний та м'ясоїдний (про тварин). Грач - птах в-а. Барсук в-е тварина. 2. Несхвалений. Той, хто захоплюється, цікавиться всім без розбору; нерозбірливий.

Дуже швидко, нерозбірливо вимовляти. Р. слова, кінці фраз. 3. що. Розг. Швидко, багато і без розборучитати. Р. Книги. Ковтав усі журнали.

Нерозбірливість, еклектизм у сприйнятті та засвоєнні якихось л. ідей, думок.