Адже не встанеш

Сьогодні не варик, адже золото у ломбарді досі горить.... Упаду, потім нескромно встану, відхилю обличчя. Приспів: Встану, відійду, піду.

І якщо хочеш, то поряд станеш ти. Якщо ти хочеш бути першим – не гай час. Адже навіть без тебе продовжить крутитись Земля. Але ти не повинен боятися...

А якщо весь світ — це твій сон? Тоді прошу, поспи ще трохи. Адже якщо встанеш, я помру. Зі мною країна, де я закоханий. Де немає ні чисел, ні імен

Розплющ очі, в себе повір, Іди і просто зламай ці двері. Я плакатиму і кричатиму, І битися і прагнути, Адже герой не той, хто здався...

Адже, на твою думку, я не піду, Я залізо для тебе, не більше. Якщо встану, то я впаду. Я відпустив, сука запам'ятай, що відпустив. Мовчки пішов і жодного разу не зачепив

Що не можеш підвестися. Ти лежиш, посипаний землею. Твоя сутність мертва, але ти живий. Ти впав, більше нема сил. Ти не встанеш, адже немає сил

І нічого не чекати. Та й нема чого чекати. Спочатку ти станеш дорослим. А потім не встанеш з колін. Тепер ти сам собі друг. Ти сам собі коло. Нескінченний полон

Ким пишатимуться? Ти не встанеш, я знаю! Але я пронесу твою честь! Я ж твоя кров!

Бокс не фехтування. Якщо в тебе потрапили, треба потрапити у відповідь. І кращепотрапити кілька разів. Мене можна звалити з ніг, але я все одно встану і...

Це очевидно: для тебе життя відновиться тільки тоді, коли ти знову встанеш на ноги і зможеш поїхати разом з Терезою, чи не так?

Страшенні іграшки-подушки... впадеш і не встанеш!... Тепер Вам буде легше це зробити, адже ми спеціально розробили окремі набори одягу для...

Ні, він зовсім не запізнювався до школи. Просто він ще здалеку помітив синю шапочку Тані Шибанової.... Тільки не станеш просто так посеред тротуару.

Прямо там при всіх стану на коліно. Ти мені скажеш так, адже ти закохана. Але на тебе чекає кошмар, ти запитаєш, як же так. Ти ж вся в сльозах і ти не знала

Ти не встанеш, я знаю, але пронесу твою честь, адже я твоя кров. Адже я твоя пам'ять…» 2 квітня 2014 року. «Гаряча лінія». 27 березня 2014 року.

Ти мовчки встанеш і підеш. Тебе ж чекають турботи дня, І їм начхати, що в серці ніж... Так тонко на душі... І струни рвуться на шматки! Немає життя навіть у міражі...

А я ж... боюся! Якби ви знали, як я боюсь... Усього боюсь... і лякаюся, знаєте. Суворе таке все на світі! Посковзнешся-не встанеш.

Ато завтра не встанеш. І це «завтра» вже за десять хвилин, ось так, парячи. Сейн, як і раніше непримиренно-сердито відвернувшись від землянина,сіл,...