А ти не тут мешкав

Цитується: 118

А тут і впізнавати нема чого. Місце не поділили. ЦАР. Це ще що новини? Акі діти малі. А бороди ще відростили. Дочекаться вони в мене.

Ні, ти не турбуйся, ми дамо тобі державну дачу…” А на що вона мені потрібна? …Він тут у Будинку творчості не жив, а “живав”.

а потім і крикне їй у відповідь: Ви мене не любите! Я від вас піду!... дає: «Чому ти тут сидиш і посміхаєшся?» А дівчинка їй і відповідає.

а в принципі був аполітичним. І аукраїнічний – не живав в Україні, не бував, не любив, не «не любив», усі його зв'язки з Україною – більш ніж...

1907.c:4912 Тут не схваткаратоборців, що виступають у колі,... теплоти молочної бризки Але не тут, а там Я в дитинстві часто тут живав Тут тихо,...

Живала тут Ада Григорівна Шнітке, чудовий музикознавець та… Павлович анітрохи не образився і запитав: «Ти що, мене не впізнав? А-а-а!

Ти тримаєш у руках свіжий паперовий номер «Лік-Боза». Востаннє таке з тобою траплялося 10 років тому, а, швидше за все, й не траплялося зовсім.

Всі питання поставиш у машині, не тут.... Моє серце мало не вирвалося з грудей, коли ця жінка вистрілила в тебе, а ти впала без руху.

Проте Ілля Шальнов має рацію: немає іменника, яке прямо позначало б любителя...А ти помітила, що люди легко сходяться з нелюдимами?

Де б тобі про посаг для Клавочки подумати, а ти на картинки отаку прорву... Тут жив мій предок Євстафій Пушкін, якому цар подарував село Болдине...

А вже за собою – насамперед. Коли маєш в анамнезі такого тата, від себе можна чекати чого завгодно. - До чого тут тато? – Ти не зрозуміла?

Ви, Маня з Клашею, знаєте? Ні. Смурфяшні назви – інші, крикливі, а це – тепле, як домашнє вогнище. Ось зараз тут один народ живе,...

Розкажи мені, як ти потрапив сюди, чому так бідно живеш. Старий сказав: – Раніше я тут не жив. На верхів'ях великої річки я жив, звідки ти родом. А сюди...

Не знаю, що я розраховувала почути, але це були схлипи. Мама плакала. «За що ти так... Ти в Пітері, мабуть, не хлібом з водою харчуєшся, а я тут помираю».

Панує своя тут краса. Де бродить вітер самотній. Коли ж завірюха пролетить. Він заграє пустотливо. І, здається, що ліс не спить. А гарне всім на диво...

Життя продовжується, воно йде вперед, а ти йдеш в інший бік. Третій закон Ньютона, розумієш? Він тут не потрібний. Твоє протидію-.

А за обчисленням хронімірів він був навіть не юнак. Міцний, сміливий, але ще хлопчик.... Інакше – не вижити! - Ледо, ти тут? – голосно покликала внучку голова...

"Він був напрочуд молодий душею, а може, і розумом. Він завжди мені здавався дитиною....Пам'ять, пам'ять, ти не знайдеш знака.